Які мудрі тесть із тещею! Віддали нам стару дачу-розвалюху у подарунок, а відбудовану цукерку назад забирають

Є ж у народі певна думка про тещу, зятю від неї хорошого чекати не доводиться. Але я вражаюсь моєю власною, вона перевершила всіх собі подібних героїнь анекдотів. Та й тесть від неї не відстає, такий самий шпиг і шахрай.

Ми з дружиною підзбирали грошей для того, щоб купити дачу, дуже хотілося нам і дітей годувати екологічними овочами, і самим за місто їздити. Тещенька відразу з’явилася. З’ясувала, про яку суму йдеться, закудахтала:

– Ну навіщо такі гроші чужим людям віддавати? Вам потім ще гроші знадобляться. І ремонт зробити під себе, і ділянку облагороджувати. А я так скажу: нашу дачу собі забирайте. Вона ж бабусина була, нам із батьком без потреби. Занепало все, зате земля хороша. Ось і працюйте, а гроші витратите на місці, на перший час вам, ой як знадобляться вони!

Навіть я здивувався: вперше теща виявила щедрість та розумний підхід.

Про дачу цю я знав, звичайно, але не хотілося з батьками дружини зв’язуватися: попросиш — потім у боржниках ходитимеш, а тут сама віддає.

– Та не сумнівайся, не потрібна мені ця дача. Хочеш – переоформимо потім на доньку, як руки дійдуть. У гості, звичайно приїдемо, ти ж не виженеш батьків?

– Не вижену, — промимрив, і дарма.

Вклалися ми там знатно. І будинок повністю перебудували, утеплили, щоб дітей можна було і взимку привозити: проводка, підлога тепла, стіни цегляні — тисяч двісті вилетіло на перебудову, ще стільки ж на внутрішнє оздоблення та нові меблі. Я пропадав там увесь вільний час, будівельникам не довіряв, тільки на важкі роботи наймав бригаду. Загальні витрати навіть підрахувати не зможу.

Затіяли до літа навіть невеликий басейн влаштувати, щоб дітлахи поплюхатися могли, але на жаль. Тесть із тещею в один рік вийшли на пенсію. Приїхали та оголосили:

– Ну ось, два роки ви тут господарювали, тепер наша черга. Переїдемо сюди, курей розведемо, город огірками засадимо, торгуватимемо.

Чого я не очікував – це що дружина на їхній бік встане.

Вона згодна і з ними в одному будинку жити, і на всі їхні плани. Адже міркували про басейн, про те, як удвох відпочиватимемо. Чи треба говорити, що дача так і залишилася не переоформленою, сім’я ж! Але сім’я ця мої пів мільйона мені не поверне, а розлучатися пропонують.

– Так і кажуть, не подобається – йди, ми не тримаємо.