Вікторія Василівна “врятувала” свого сина від бідної нареченої, вона ж йому непара. Але знала б вона, як їй все аукнеться через роки. Та тільки такі люди не можуть по-інакшому вчинити
Після того, як не стало чоловіка, який залишив сім’ї чималу спадщину, Вікторія виховувала сина сама. Заміж їй більше не хотілося, а грошей для життя було більш ніж достатньо.
Тому Кирило змалку мав усе, що тільки можна було побажати. Він ріс по-справжньому «золотим хлопчиком», якому мати мало не щодня вселяла, що він не такий, як усі, що він вищий за натовп, і гідний лише найкращого.
І на дружину Вікторія розглядала синові лише найправильніший і найвигідніший варіант. Тому, коли одного разу в їхньому будинку з’явилася Даша, яку Кирило представив своєю нареченою, мати досвідченим поглядом одразу розглянула в ній простушку-безприданницю та полювальницю за багатими нареченими.
Загалом Вікторія поставила перед собою конкретне завдання – зруйнувати стосунки сина з цією «Попелюшкою». Ну, і одночасно прискорити процес пошуку для Кирила відповідної пари для одруження.
Що тільки не пробувала Вікторія, аби відвадити від сина цю безприданницю, яка якимось дивом закінчила той самий престижний університет, що й Кирило. Допомога надійшла з несподіваного боку.
Якось у їхній квартирі син вирішив відзначити здачу сесії, покликавши з десять однокурсників та однокурсниць. Дивлячись на них, Вікторія помітила, що одна з них дивиться на її сина м’ясоїдними очима.
Хазяйка непомітно познайомилася з дівчиною і зрозуміла, що це шанс. Красуня, донька серйозних бізнесменів – Каріна могла стати гарною парою для Кирила. Вікторія сказала, що знає про те, що та закохана в її сина, і знає, як допомогти їй досягти свого.
Загалом, між «нами дівчатками» вони всі обговорили, склали підступний план. І втілили його в житті того дня, коли Даша мала прийти в гості до Кирила.
За годину до цього до них заглянула в будинок Каріна, а через деякий час Вікторія попросила сина сходити в магазин. І коли Даша зателефонувала у двері, їй відчинила Каріна в… негліже.
– А Кирюша ще спить. Він мав дуже бурхливу ніч, він сильно втомився, – з усмішкою сказала вона.
Відчуваючи, як горить її обличчя, Даша побігла сходами вниз, назавжди викресливши Кирила зі свого життя. Що він лише потім не робив, але повернути стосунки так і не зумів. Загалом план матері вдався на славу.
Пізніше, намагаючись вирватися з минулого, Даша поїхала до іншого міста. А Кирило, наче підкоряючись долі, одружився з Каріною. Дві змовниці були на сьомому небі від щастя. З того часу минули роки.
Каріна виявилася не найкращою дружиною. Гуляти почала приблизно через рік після весілля. Спочатку потай, тишком-нишком. Потім почала пропадати ночами. А Кирило почав пити. Згодом втратив роботу, опустився. Пізніше й без дружини залишився. Каріна приглянула собі цікавіший варіант.
Вікторія дивилася на все це безпорадністю, і зробити нічого не могла. Останнім часом її сильно підводить здоров’я, але вона намагається триматися. Інакше хто пригляне за сином?
Так і жили вони вдвох – мати та син. Без віри у завтрашній день, без надії на майбутнє. Це інші люди посміхаються, сіються, радіють життю.
– От у цієї красуні точно все добре, – подумала напередодні Вікторія, йдучи додому з магазину і помітивши красиву молоду жінку, яка вийшла з розкішного авто.
Хотіла піти далі, але щось знайоме здалося Вікторії у цій красуні. Придивилася – так це ж Даша, та сама безприданниця, від якої вона колись врятувала свого сина.
Крізь напівзабуту зневагу хотіла до неї підійти. Але в цей момент зі школи навпроти вийшов високий красень-чоловік, який вів двох дівчаток за руки.
Ті, побачивши Дашу, помчали до неї з криками «мамо, мамо!», і повисли тепер уже в неї на руках.
Щось здригнулося всередині Вікторії, коли вона представила на місці цього красеня свого сина. Адже так і могло бути… Вікторія повільно повернулася і пішла геть. Різко постаріла, згорблена, хоч ще й не стара жінка.
Підходити до Даші не стала. Адже та обов’язково спитала б про Кирила. А що вона могла їй відповісти? Вона могла розповісти своїй невістці, що не відбулася, лише про те, що у неї болять ноги, і вона важко сьогодні дійшла до магазину.
Могла розповісти про те, що вибирала найдешевші продукти, тому що пенсія ще не скоро, а син, що спивається, вимагає на пляшку щодня.
Чи все це було б цікаво Даші? Вікторія не знала. Зате навіть зараз вона була впевнена, що тоді вчинила правильно. Адже вона рятувала свого сина. Просто… не зуміла врятувати…