Як відносини можуть розладнатися через один випадок, просто дивовижно. Але саме так сталося зі мною та сестрою чоловіка. Я і раніше не рвалася з нею спілкуватися, а після того, як вона повелася, взагалі немає бажання її бачити. А ми всього попросили доглянути її за квартирою, поки ми з чоловіком у відпустці.

У чоловіка є старша сестра Галя, вона старша за нас із чоловіком років на десять. Вона має чоловіка, двох дітей, зараз вона в декреті з молодшим. Живемо ми неподалік один від одного, тому бачилися досить часто. Не можу сказати, що мені ці зустрічі приносили задоволення.

З Галею ми не лаялися ніколи, але просто людина мені за духом та характером не близька. Іноді її простота мене обурювала, але все це виявлялося більше у дрібницях. Я претензії не озвучувала, бо навіть у моїй голові це звучало як причіпки, просто намагалася непомітно звести спілкування нанівець.

Зовсім перестати з нею спілкуватися у мене не виходило, але рідкісні зустрічі на загальних сімейних гуляннях пережити було цілком реально. Тому із золовкою я кілька років підтримувала дружній нейтралітет, коли і подарунки на свято даруєш, і зайвий раз на чай не кличеш.

Так би ми й продовжили спілкуватися, якби не сталося так, що ми були змушені попросити її доглядати квартиру на час нашої відпустки. Там треба було поливати квіти і годувати кота, та й прибирати за ним, звичайно. Подруга, якій я залишала ключі, буквально напередодні нашого від’їзду прихворіла.

Відпустка була на межі зриву. Мої батьки живуть далеко, свекруха на іншому кінці міста і не їздитиме, їй важко, інших близьких друзів, яких можна було б попросити, у нас немає. Тоді чоловік сказав, що ж можна Галі залишити ключі. Живе вона близько, вже полити квіти і доглянути кота вона зможе.

Я була не в захваті від цієї ідеї, але варіант такий, що варіантів нема. Ключі залишили зовиці, вона пообіцяла, що все буде в кращому вигляді. І відбули ми у відпустку, нас не було три тижні. Після повернення додому на нас чекав сюрприз із розряду неприємних. У квартирі, як Мамай, пройшов.

На кухні купа чашок з відбитками помади, сліди від черевиків по всій квартирі, на килимі в залі замита пляма, як пізніше з’ясувалося, від зеленки. У кота лоток весь брудни. До того ж у шафі явно хтось копався. Квіти, які на підвіконні, нормальні, а ті, що на полицях, вже помepли.

Я була з жахом від цієї картини. Чоловік зателефонував до сестри, запитав, що трапилося з нашою квартирою. Вона зробила здивований вигляд, мовляв, а що сталося?

– Я приходила кота годувати та поливати квіти. Ну ось ще роззуватися туди-сюди. Мені важко взагалі після кесарева. Лоток я прибирала. А що, щодня треба було мити? Він у вас постійно гадить, я втомилася за ним прибирати.

Пляма це від зеленки, Шурик розлив ненароком, я його з собою кілька разів брала. Як добрався? Я аптечку витягла, шукала у вас ліки, бо голова хворіла, ну він зеленку і перевернув. Ой, ну нічого страшного, вам все одно новий час купити, або цей поверніть плямою під диван, – спокійно відповідала Галя на наші законні претензії.

З приводу чашок вона сказала, що просто забула, вона хотіла сполоснути їх, а в шафі вона не лазила. Хоча я достеменно пам’ятаю, як у мене лежали речі до нашого від’їзду. Там точно хтось копався, я складаю речі по-іншому. А потім я ще й банок із варенням та маринованими помідорами недорахувалася. Мені не шкода, але ж можна було попросити, а не просто так хопити.

Загалом попросили доглянути за квартирою на свою голову. Від запаху котячого туалету я позбавлялася ще місяць, килим довелося купувати новий, бо його навіть хімчистка не врятувала, а решту килимів довелося мити, бо на них були сліди від взуття. Краще б ми в цю відпустку не їздили.

Із сестрою чоловіка я тепер не спілкуюся, взагалі ніяк. Хоча вона вдає, що не розуміє чому. Ще й свекрусі скаржилася, що вона нас врятувала, а ми тепер носа вертаємо і не спілкуємося. Свекруха пробувала синові висловитися, але він був такий злий, так рикнув, що свекруха більше не лізла.