Іванка часто забігала до своєї бабусі, щоб допомогти. Тому коли онука прийшла в черговий раз, старенька вже з порогу заявила, що квартира їй не дістанеться. Як виявилось, це була перевірка

Іванка старалась відвідувати свою бабусю Віру Іванівну мінімум три рази на тиждень, але цього разу в неї був вихідній, тож вирішила вона сходити до бабусі. Сходила в магазин, купила продуктів і покрокувала до квартири старенької.

– Щось ти мене зачастила ходити. – перші слова бабусі, як тільки вона відкрила двері онуці. – На квартиру мою зазіхнула?

Це питання навіть ввело Іванку в ступор.

– Ба, ну що за дурниці? Яка ще квартира?

Іванка тільки почала витягувати продукти з пакетів, як Віра Іванівна стала продовжувати:

– Яка така? Моя! Я бачила по телевізорі, як добренькі внуки тільки чекають, щоб на них переписали квартиру, а потім виселяють на вулицю, або в будинок престарілих. Я знаю, що ти собі мужика знайшла, та й хочеш вже тут з ним заселятися, так? Так ось, квартира дістанеться твоєму братові, так і знай. Шукай з своїм мужиком іншу квартиру.

Хоч Іванці було й неприємно таке слухати, але вона привикла до складного бабусиного характеру та й вік.

– Бабусь, твоя квартира мене не цікавить, мене цікавиш ти. Що ти будеш, котлети чи лангети?

– Котлети, на пару, як минулого разу. Ти завтра прийдеш?

– Завтра буду, як і завжди.

– Але квартира не твоя, так що і не старайся!

– Бабусю, ну не починай ти знову з квартирою.

Іванка пішла на кухню приготувати для бабусі котлети. Вирішила включити на телефоні свій улюблений серіал, поки буде готувати. Але телефон був відключений, розрядився. Включивши свій гаджет, Іванка побачила багато пропущених дзвінків, навіть від брата, з яким вона не дуже то й ладнала, але все ж вирішила йому відзвонити.

Брат тільки підняв трубку і накинувся на сестру із звинуваченнями:

– Так, сестричко, ну ти й хитра. Взяла і розвела стару бабу, так? Змусила переписати цю неадекватну на себе, молодчинка! Але ж знаєш, що в мене дитина буде скоро, знаєш-знаєш. Але тобі начхати, що твій брат живе на зйомній квартирі з вагітною дружиною і дитиною, про себе вирішила подумати! – обурювався Ігор, брат Іванки

Іванка не витримала і збила дзвінок. Вона пішла в кімнату до бабусі і різко запитала:

– Ба, ти мені нічого розповісти не хочеш? Мені Ігор сказав, що ти на мене квартиру переписала.

Тоді Віра Іванівна і знову розповіла, що бачила по телевізору історію, як онук бігав до бабусі, допомагав їй, прикидався люб’язним і як тільки старенька переписала на неї квартиру, то він вигнав її на вулицю і заселився там з своєю подружкою і її сином.

От вона й вирішила зробити таку-собі перевірку для своїх внуків. Якраз Ігор приходив два дні тому, Віра Іванівна йому з порогу і заявила, що квартира тепер Іванки. Той відреагував бурно, з порогу почав скандалити, а потім і взагалі багато неприємностей наговорив.

Але коли старенька побачила реакцію Іванки, то зрозуміла кому все ж дістанеться її квартира. Адже та дійсно їй щиро допомагає, а значить і щиро любить.

Після цього всього вони обидві пішли на кухню готувати котлети на пару, серіалів Іванці вже не треба було, бабусині історії були набагато цікавішими.