Брат мого чоловіка постійно рахує, скільки ми заробляємо і постійно скаржиться своїй мамі на те, що сам заробляє дуже мало. Так вона не придумала нічого кращого, ніж вимагати, щоб ми допомагали йому

Мене звуть Світлана. Мого чоловіка звуть Андрій. У мого чоловіка є брат Дмитро. Спочатку я до брата чоловіка ставилася абсолютно спокійно. Але зараз я дуже сильно починаю нервувати, коли його бачу і чую. Чому? Та тому, що мене дуже дратує людина, яка постійно зайнята тільки тим, що рахує наші гроші і ниє через те, що у нього таких грошей немає. А свекруха ще його і шкодує!

Мені і Андрію по 35 років. Нашому синові Сашкові в цьому році виповниться 9 років. Ми з Андрієм небагаті, але живемо дуже добре.

Нещодавно ми закінчили платити іпотеку. Для того, щоб виплатити іпотеку і жити нормально, ми дуже багато працювали з чоловіком.

Брату чоловіка 28 років. Він не одружений. У нього навіть жодного разу не було дівчини. Він живе зі своєю мамою і працює охоронцем: доба через дві.

При цьому у Діми є вища освіта, але він просто не хоче працювати.

– У мене ж ніякого досвіду немає! Мені будуть платити стільки ж, скільки і зараз, а працювати доведеться набагато більше! – каже Діма.

А звідки ж візьметься досвід роботи, якщо він не влаштовується працювати за фахом? Але свекруха сина шкодує і в усьому його підтримує.

Ми з Андрієм одружилися, коли закінчили університет. Спочатку ми жили в кімнаті в комунальній квартирі, яку я отримала в спадок від бабусі.

Ми були молодими і недосвідченими фахівцями, тому на роботу нам влаштуватися теж було дуже важко. І чоловік, і я працювали на різних роботах. Я і підлоги мила, і офіціанткою працювала. Чоловік працював і вантажником, і на будівництві.

Ми бралися за будь-яку роботу, яка б дозволила нам заробити гроші.

Зараз ми з чоловіком працюємо не за своїми спеціальностями. Я зараз працюю дизайнером інтер’єрів, а чоловік робить ремонти в квартирах. У нас з чоловіком дуже хороша репутація і багато клієнтів.

Буває таке дуже часто, що я готую дизайн-проект, а мій чоловік його здійснює. Загалом, ми дуже багато працюємо для того, щоб нормально жити.

У нас є можливість допомагати нашим батькам. Але свекрусі наша допомога не потрібна. А ось її синові Дмитру постійно потрібні гроші.

Після того як Діма закінчив університет, він цілий рік сидів удома. Він навіть не шукав собі роботу.

Чоловік намагався серйозно поговорити з братом. Він намагався його переконати в тому, що він точно не знайде так собі роботу, якщо навіть її не шукатиме. А Діма гордо заявив, що він не для того вчився п’ять років, щоб працювати за копійки. І свекруха його підтримала.

– Все правильно, синочку! Навіщо тоді потрібно було вчитися?

Мій чоловік не витерпів і сказав, що він теж мав диплом про вищу освіту, а при цьому працював вантажником і орав на будівництві.

Але сперечатися зі свекрухою марно. Справа в тому, що коли пoмeр батько Діми і Андрія, Діма був тільки в шостому класі і свекруха дуже переживає, що хлопчикові дуже не вистачало батька і тому свекруха вимагає, щоб йому допомагали ми з Андрієм.

Дмитро безсоромно користується любов’ю своєї матері. Йому подобається жити так, як він живе. Зараз він тільки й робить те, що рахує, скільки ми грошей витратили на покупку тієї або іншої речі. Але ж ми багато працюємо для того, щоб заробити гроші.

– Квартиру вони купили! Молодці, звичайно! Ви ж такі великі зарплати отримуєте! – каже Діма.

Він чомусь забуває про те, що ми купили квартиру в іпотеку. Багато років на неї збирали і продали кімнату в комуналці. Але все одно довелося брати іпотеку.

– Клас! На відпочинок поїхали! Звичайно, адже ви ж гроші лопатою загрібаєте! – сказав Дмитро, коли ми з чоловіком і сином вперше поїхали відпочивати до Туреччини.

Чоловіка, звичайно ж, ці розмови дуже сильно дратували. Він багато разів пропонував братові працювати разом з ним.

– Давай працювати разом! Я тебе всьому навчу! Будеш і ти добре заробляти! – умовляв Андрій брата.

Але Дмитро завжди від цього відмовляється. Він працює добу, потім добу відсипається. А потім вихідний проводить в своє задоволення.

– А як же я буду жити без вихідних? – здивовано каже Діма.

А то, що ми з чоловіком дуже часто працюємо без вихідних, його абсолютно не хвилює. Свекруха заступається постійно за Діму.

– Не можна так навантажувати Дімочку! Він ще молодий! Встигне наробитися ще! Нехай поки відпочиває!

А сама свекруха вже на пенсії, але продовжує працювати: а як же інакше: адже треба ж їй нормально забезпечувати свого дорослого синочка. Вона вимагає того ж і від нас. Але одна справа допомагати матері. А зовсім інша справа годувати здорового мужика, який просто лінується і не хоче нормально працювати.

Адже у Дмитра дуже багато можливостей нормально заробляти. А він цього робити просто не хоче. А недавно свекруха заявила, що хоче подарувати квартиру своєму молодшому синові.

– Адже Дімочка ніколи сам на квартиру не заробить!

Мій чоловік сказав, що його мама може робити все, що захоче зі своєю квартирою.

А два тижні тому ми з чоловіком вирішили з’їздити у відпустку. Коли ми сказали про це свекрусі, то вона попросила нас, щоб ми взяли з собою і її сина Дмитра.

– Адже у вас же все нормально з грошима! Сплатіть відпустку і відпочинок і Дімі!

Але мій чоловік категорично відмовився це робити. Він сказав, що у відпустку їздять ті, хто працюють і вміють заробляти гроші.

– А ледар повинен сидіти вдома!

На нас з чоловіком дуже образилася і свекруха, і Діма. Вони чекають, щоб ми вибачилися. Але ми цього робити не збираємося. Цікаво, як же буде жити Діма, коли свекрухи не стане. Адже вона таки не буде жити вічно …