Ми з сестрою обидві одружені, обидві живемо недалеко від мами. Але якщо треба допомогти і щось зробити, то мама постійно дзвонить саме мені і витягує на допомогу мого чоловіка так ще й вічно незадоволена ним

Нашому з чоловіком шлюбу вже вісім років. Є син і дочка, семи і п’яти років. Іпотека, робота і цілий набір дорослої людини. У сестри ситуація схожа, тільки у неї одна дитина – син шести років.

Поки був живий тато, все якось йшло своєю чергою, мама особливо до нас не лізла, в родині панували відносний мир і спокій. Але два роки тому батька не стало і мамі довелося вчитися жити без нього. Зрозуміло, що ми з сестрою в стороні не залишалися, допомагали як могли, чоловіків просили.

Спочатку ми робили з сестрою все разом, а потім якось так вийшло, що за всіма питанням і з усіма проблемами мама дзвонить саме нам з чоловіком. Спочатку дзвінки були з проханнями, але з часом вони трансформувалися в вимоги.

Те кран треба поміняти, то двері скриплять, то розетка не працює, то завіса впала і ще мільйон подібних прохань. Здавалося б, всі вони дрібні, виконати можна швидко, але коли вони сипляться постійно, це напружує. До того ж мамі все потрібно терміново. Якщо у вівторок кран почав підтікати, то у вівторок і треба його поміняти. До вихідних це ніяк не чекає.

Пропонуєш потерпіти трохи – починається лебедина пісня “ясно, мама нікому не потрібна, нехай сидить в будинку, що розвалюється, пальцем ніхто не поворухне”. Дратує моментально, особливо якщо врахувати, що у неї є ще одна дочка і ще один зять, які теж можуть включитися.

Але свого чоловіка сестра до мами не відправлає. Він годувальник, він цілий день на роботі, він втомлюється, тому що треба платити іпотеку. Таке відчуття, що у нас якось по-іншому. Але її чоловік після роботи йде вечеряти і валятися на дивані, а мій до тещі, усувати чергову неприємність.

Можливо, ситуація мене дратувала не так сильно, якби мама потім не висловлювала мені своє фе з приводу виконаної чоловіком роботи. Кран не той, завіса висить на чесному слові, розетку погано закріпив і так далі. На мою пропозицію викликати майстра слідує відповідь, що у неї взагалі-то два зятя, чому вона повинна платити за те, що вони можуть зробити безкоштовно.

Саме так – два зятя, а не тільки мій чоловік. Але один постійно допомагає і отримує ще за це претензії, а друге око до тещі не показує, тому що дуже шалено зайнятий. Був би він великим начальником, який опівночі тільки з офісу вибирається, одна розмова, а він звичайний менеджер, який о шостій вечора вже підстрибом мчить додому.

Зрозуміло, що це ми себе так поставили, хто везе на тому і їдуть, але кинути маму без допомоги теж не можна, це зрозуміло. Незрозуміло, чому вона не може бути вдячна за допомогу, просто сказати спасибі або вказати, що потрібно переробити, просто без наїздів.

Мій чоловік теж не професійний майстер на всі руки, щоб все вміти робити на рівні професіонала. І мама про це чудово знає, але це нічого не змінює.

Вчора чоловік черговий раз їздив допомагати мамі, у неї перестав працювати холодильник. Чоловік відразу сказав, що в цьому він взагалі нічого не розуміє, але мама наполягала, щоб він приїхав і подивився. Йому ж після роботи робити зовсім нічого, чому б не подивитися на тещин холодильник?

Приїхав, подивився, закономірно нічого не зрозумів, сказав, що тут треба майстра наймати. А мама йому і ляпне, що справжній мужик взагалі все сам повинен робити, ось її покійний чоловік міг полагодити все, що завгодно. Мій стримався, промовчав, а вдома мені вже висловив, що більше до мами не піде і допомагати не буде.

– Ось мені задоволення – прийти після роботи до тещі, попрацювати, ще слухати її закиди і милуватися на кислу міну! Нехай я буду поганим зятем, взагалі без проблем. У неї другий є, який хороший. Тепер його черга.

Я з чоловіком повністю згодна, переконувати не стану. Мама зовсім краї перестала бачити. Їй допомагають, а вона ще ніс верне. Ось в наступний раз і відправлю її до сестри з усіма питаннями, тепер їхня черга маятися.