Братові надоїли вічні мамині питання про його наречену. Вирішив посміятися і привів додому дуже своєрідну дівчину, але трохи перестарався
Наша мама – дуже милий танк, який не буде лаятися, але своїм ниттям, голосінням і добрими порадами продавить будь-кого на потрібне їй рішення. Незнайомі люди від такого напору прогинаються, а ось нам з братом доводиться протистояти всіма силами, інакше мама з кращих спонукань давно б уже зламала нам життя.
Не так давно брат нарешті познайомив свою дівчинку Настю з мамою. Настя – миле і світле створення, дуже скромне і доброзичливе. Напір нашої мами змив її в хвилину. А мама потім ходила і голосила, що не потрібна брату така безхребетна дружина.
– Ні риба ні м’ясо. Ти, синку, вибач, але Настя твоя явно не підходить тобі. Симпатична, це є, так непоказна якась, і ось характер – манна каша. А життя-то важке. Ну який з неї надійний тил? Сама успіху не доб’ється, та й тобі злетіти не дасть, – голосила мама щовечора.
Брат тільки грав жовнами і мовчав. З Настею вони зустрічалися вже років п’ять і планували одружитися в найближчі півроку. Але для того, щоб це зробити, потрібно було примирити з цією ідеєю маму, інакше життя вона їм не дасть, а сваритися з матір’ю брат не хоче. Вона взагалі у нас хороша, просто, ну, ось така.
Ідея, як вирішити проблему, прийшла на зустрічі з друзями. У нас з братом невелика різниця у віці, тому і компанія одна. Поділився він своїм горем, вилив душу, друзі співчували, а наша подруга Міла зітхнула “вашій б мамі таку невістку, як я, Настя б їй ангелом небесним здалася”.
Треба сказати, що Міла у нас дуже яскрава дівчина. На неї завжди звертають увагу – зріст під метр вісімдесят, широкоплеча, руки від зап’ясть до плечей в татуюваннях, брова проколота, на голові завжди якісь божевільні зачіски і забарвлення. І одягається не як дівчинка-дзвіночок, звісно.
Загалом, контраст Міли і Насті просто карколомний. До того ж Міла у нас панночка жвава, за словом в кишеню не лізе, а вже чужа думка для неї взагалі порожній звук. І тут у нас народився план.
Брат, “постраждав” близько місяця, заявив мамі, що з приводу Насті вона була права, не пара вони. До того ж у нього з’явилася нова дівчина, яка повинна мамі сподобається. Він хоче їх познайомити перед тим, як з’їжджатися. Мама дуже надихнулася цією інформацією і з нетерпінням стала чекати.
У найближчі вихідні брат привів Мілу. Мама з порога була вражена зовнішнім виглядом нашої подруги. Вона вище брата майже на півголови, а тут ще й взуття на платформі. Одягнена в шкіру, макіяж яскравий. Міла з порога полізла до мами обніматися.
Я такою нашу матір не бачила жодного разу. Вона просто стояла і кліпала очима, не в силах сформулювати хоч щось зв’язне. А Міла між тим роззулась і пішла оглядати квартиру, з цікавістю роззираючись довкола.
Коли мама все-таки взяла себе в руки і покликала нас за стіл пити чай, Міла вже закінчила огляд і винесла вердикт – ремонт в квартирі потрібен.
– Ну можна не у всій, а лише в нашій кімнаті. Я таку совдепію не переношу, цей ремонт морально застарів, – заявила Міла по-хазяйськи оглядаючи кухню.
– Навіщо ремонт? В якій вашій кімнаті? – Мама навіть, як мені здалося, зблідла.
– У кімнаті мого нареченого, звичайно. Він же попередив, що після знайомства ми будемо з’їжджатися? Ну ось! Завжди жінка повинна йти на територію чоловіки.
Мама хапала ротом повітря і я почала побоюватися, що ми перегнули палицю. Але мамі вдалося взяти себе в руки. А Міла продовжувала міркувати, що перші років п’ять вони будуть жити тут, а потім накопичать на іпотеку і з’їдуть. А ось з розписом б бажано поквапитися, тому що потім буде видно живіт і вже якось не комільфо вийде.
– Який живіт, ви що, вагітні? – З жахом втупилася мама на потенційну невістку. А Міла скромно опустила густо підведені очі і кивнула. А потім продовжила, що з дитиною їм доведеться допомагати. Сидіти в декреті всі три роки вона не має наміру, та й на роботі не зрозуміють, у неї ж підвищення на носі, тому півроку вона посидить з дитиною, а потім знадобиться допомога бабусі.
– Мої батьки взяли б, але у них то дача, то запій, то хвоpiють, надії на них замало. Але ви-то інша справа, мені чоловік розповідав, яка в нього чудова мама, – муркотала Міла, а маму при слові “чоловік” пересмикнуло.
Вечір можна було назвати театром одного актора – Мsла виступала, а мама з приреченим виглядом слухала, зрідка поглядаючи на сяючого брата. Він посилено зображав всепоглинаючу любов до своєї “нової дівчинb”. Загалом, спектакль вдався.
Після того, як Міла покинула наш будинок, шумно розцілувавши маму в обидві щоки і пообіцявши найближчим часом почати перевозити речі, в будинку стояла тиша. Брат пішов проводжати подругу, я залипала в телефоні, а мама тихо-тихо сиділа на кухні і переварювала почуте і побачене.
За весь вечір вона кілька разів намагалася повернути собі ініціативу розмови, але в неї не вийшло. Такого з мамою не траплялося вже давненько. Я її такою тихою взагалі не пам’ятаю.
Коли повернувся брат, мама спробувала поговорити з ним на тему його “необдуманого весілля”, але брат відрізав, що це питання вирішене – мама свого часу вказала йому, яка ж жінка йому потрібна і виявилася права. Міла саме така – яскрава, пробивна, незламна. Він її любить, у них буде дитина, тому весіллю бути.
Тижнів зо три мама ходила своя не своя, приречено чекаючи переїзду “невістки”. Природно, цього не сталося, а потім брат взагалі заявив, що вони розлучилися. Мама боязко поцікавилася про дитину, але брат сказав, що там нічого не було, тест виявився бракованим.
Я просто фізично відчувала, як обстановка в квартирі розрядилася. Брат почекав ще трохи, а потім як би ненароком кинув, що знову зустрічається з Настею. Мама засяяла і запитала, що ж він її не приводить на чай, така ж дівчинка хороша.
Мені коштувало великих зусиль не засміятися в голос. Так, все пізнається в порівнянні. Сподіваюся, маму не хватить удар, коли на весіллі брата вона побачить Мілу.