Свекруха вирішила свій ювілей святкувати в моєму будинку, запросила двадцять гостей! На моє прохання прийти і допомогти мені готувати, почала обурюватися, мовляв це ж її свято, вона має відпочивати, а не працювати
Я зустрічалася з непоганим хлопцем, з ним ми й одружилися. Згодом купили будинок в його рідному місті.
Тільки ось недовго я раділа: чоловікова рідня вирішила, що це і їх територія теж. Збиралися у нас у свята, спочатку скромно, на запрошення, потім освоїлися.
Я поступово навчилася утримувати їх в рамках, але свекруха днями всіх перевершила.
– Мариночка, а ти пам’ятаєш, що у мене ювілей буде?
– Звичайно пам’ятаю, вже боялася, що ні покличете, – пожартувала я. – В ресторан плаття готувати або до вас їдемо?
– До вас, Мариночка! Ну звідки у мене гроші-то на ресторан, там один салатик коштує, як кіло яловичини. І в квартирі мені 20 осіб ніяк не посадити, вирішила, що прийдемо все до вас. Будинок, альтанка, ну краса ж!
Ось хитра!
– Ну так теж можна, – спробувала б я не погодитися! – Тільки ви розподілите, хто що приготує. І після семи нехай під’їжджають кожен з готовим блюдом. Самі приїжджайте о шостій, я як раз прийду з роботи. Розставимо тарілки, стіл винесемо на подвір’я …
– Ну не очікувала я від невістки, – стиснула губи друга мама, – що мене в день народження змусять тарілки розставляти. Ти мені ще посуд помити запропонуй! Совість-то є у тебе?
Тут вже я сама винна, розбалувала гостей. Всі намагалася з ними подружитися, сподобатися. Те готувала сама на всіх, і продукти за мій рахунок, і посуд. Ну так це я хоч сама кличу. А вони тільки наїдяться і з собою залишки віднесуть, а я ж розраховую теж щось їсти на наступний день! Але в родині свої рахунки, а тут крім сім’ї двадцять всяких колег і приятельок!
Немає у мене бажання всіх годувати. Нехай самі скидаються тоді, продукти привозять. День робочий мені компенсують.
– Марина, ти з глузду з’їхала! З чого раптом гості будуть продукти купувати, вони повинні ці гроші мені подарувати!
– Зрозуміло, я-то їх теж не побачу, і мама тут же продовжила:
– Скажи ще, що ти мене без подарунка залишиш …