Лариса поверталася додому з круасанами. Їх потрібно було купити, пообіцяла ж синові за десятку з математики.Йде втомлена, волосся розпатлане, під очима сліди вчорашньої туші. Виглядає ніби бабка стара. Раніше летіла додому на крилах, знаючи, що її чекає коханий чоловік і синочок. А зараз тільки й думає, як би по-пізніше повернутися…

Лариса поверталася додому з супермаркету. Весь день шукала круасани з ванільною начинкою для сина. Їх потрібно було купити, пообіцяла ж за десятку з математики. Образиться, якщо мама не стримає свою обіцянку.

У них все так гарно починалося. Він лікар, а вона записалася на прийом. Прийшла 18-річна дівчина, сидить і ніяковіє від виду його красивих зелених очей. Після консультації він запропонував сходити на каву, у нього закінчувався робочий день.

Звичайно ж, відмовити Лара не могла! Такий красень, та ще й відомий лікар, кличе її на побачення. Ох, думала, подружки обзавидуются!

Через три місяці відносин він зробив їй пропозицію руки і серця. Вона мріяла про це з першого ж дня знайомства з ним. Зіграли пишне весілля, запросили всіх родичів і почали жити душа в душу. Здавалося, що їх любов одна така на весь світ. Ніколи не лаялися, завжди знаходили шляхи вирішення загальних проблем. І не могли наговоритися, базікали іноді до самого ранку.

А потім народився син Женька. Такий зеленоокий, як тато. Маленьке личко так і нагадувало Ларі про її коханого чоловіка. Характером малюк був більше на неї схожий, але ось сміх і очі точно татові.

Лариса жила заради двох найважливіших у своєму житті чоловіків. Сім’я стала для неї новим сенсом життя. Лара обожнювала готувати і наводити в домі затишок, чекаючи з роботи втомленого чоловіка. Годувала його, розпитувала, як день пройшов, а потім виводила сина і чоловіка на прогулянку в парк.

Поверталися додому щасливі і з вовчим апетитом. На плиті стояв заздалегідь приготовлений суп, а в духовці – рум’яні булочки. Все встигала, подруги зрозуміти не могли, де ж вона бере стільки сил.

На інших чоловіків, які приділяли їй увагу, дивилася з таким презирством. Навіть увагу не подавала, що їй хтось взагалі цікавий, крім чоловіка. Свого чоловіка вона ніколи не ревнувала до колег або пацієнток. Була в ньому впевнена. Адже він же її взяв за дружину, їй подарував прекрасного малюка. А значить, ніхто інший йому не потрібен. І їй крім нього теж.

Вчора їхала додому на трамваї і почула знайомий голос. Спочатку думала, що здалося. Обернулася – сидить її чоловік поруч з якоюсь дамою і клянеться їй у романтичних почуттях. Лариса більше нічого не бачила, все було немов у тумані.

Не тямлячи, як добралася додому, сіла на сходовій клітці і дві години ридала. Стривожена сусідка вискочила з квартири і постаралася втішити нещасну.

Каже: «Як же ти не здогадувалася, що він з іншими бабами крутить романи? Він же в тебе такий велелюбний чоловік! Жодної спідниці не пропустить! Лара, ти що, витри соплі і йди до сина. Нічого страшного, можна і перетерпіти. Головне, що гроші приносить і руку на вас не піднімає. Подумаєш, чоловік-зрадник, ну хоч не п’є ».

Звичайно, слова сусідки не надто її втішили. Так, вона вірила йому і ніколи не помічала тривожних дзвіночків. Тільки одне її турбувало: куди ж тепер іти з сином?

Квартира належить чоловікові, свого у неї нічого немає. З роботи пішла на його прохання. Обіцяв все життя піклуватися і забезпечувати. Зрозуміло, чому останнім часом став менше грошей додому приносити … Коханки стали важливішими за дружину і сина.

Так і живе Лариса вже 4 роки, в масці щасливої дружини, але все ж додому вона повертатися не хоче, але куди їй подітись.