Засилилися в наш будинок нові сусіди: самотня жінка та хлопчик, який ну дуже схожий на мого чоловіка, я довго після цього не могла заснути. Все ж наважилася задати чоловікові те саме запитання, думав він буде просто сміятися, але не тут то було

Катя вважала себе щасливою людиною. Хороший люблячий чоловік, дві дочки підростають, квартира своя, дохід у подружжя нормальний. Загалом, у неї було все, щоб жити і радіти цьому життю.

Її чоловік, Андрій, багато працює, він дозволяв вдома грати роль втомленого глави сімейства, навколо якого повинен крутитися їх маленький світ. Так що, по дому все робила Катя.

Все змінилося після того, як в сусідню квартиру в’їхали нові мешканці. Їх було всього двоє – молода жінка та її семирічний син.

Як людина товариська і доброзичлива, Катерина відразу познайомилася з Мариною і Стасиком, допомагаючи їм в побутових дрібницях. Про батька дитини у Марини тактовно вирішила не розпитувати. І так їм нелегко.

А тут раптом Андрій теж став заходити до нових сусідів. То шафц до стіни присунути, то полку повісити, то йдучи гуляти з молодшою ​​донькою, заходив до сусідів, щоб покликати на прогулянку і Стасика.

Спочатку у Катерини майнула шалена думка, що її чоловік запав на нову сусідку. А що – молода, красива, самотня? Але потім їй довелося відкинути ці думки, бо надовго у Марини чоловік не затримувався, та й поводився з нею чисто по-дружньому.

Пелена з очей Каті спала, коли одного разу, повертаючись з магазину, вона помітила на подвір’ї Андрія, що грає зі Стасиком. У якийсь момент він обережно взяв його за руку, заглянув в очі, щось сказав. І зробив він так, як це роблять всі батьки зі своїми синами.

І тільки тут, підійшовши ближче, Катя зрозуміла, що її весь час бентежило в цьому хлопчиську. Так вони ж схожі, як дві краплі води. Те ж волосся, ті ж щільно притиснуті вуха, той же колір очей. І навіть посміхалися вони, немов копіюючи один одного.

Тоді вона нічого не сказала. Але коли вони лягли пізно ввечері спати, Катя не втерпіла. Треба сказати, вона розраховувала, що Андрій буде просто сміятися, назве її дурною, і вона на тому заспокоїться. А схожість виявиться просто жартом природи.

Але Андрій не розсіявся. Він почав говорити, і говорив довго. Потім замовк, представляючи право слова дружині. Але і вона не знаходила, що сказати. Занадто великим шоком стало почуте.

Колись Андрій дозволив собі інтрижку на стороні – в іншому місті, у відрядженні. Інтрижка закінчилася вагітністю коханки. Потім на світ з’явився хлопчик, якому Андрій намагався весь цей час допомагати потай від сім’ї.

Це і був той самий Стасик і його мама Марина – їх нові сусіди. Після народження сина Андрій розставив всі крапки над «i в їх з Мариною відносинах. І вона погодилася не претендувати на нього, хоча і від допомоги не відмовлялася. А потім…

У неї виявили страшну хворобу на пізній стадії. Поки лікувалася, родичі за дитиною доглядали. Пізніше з’ясувалося, що лікування не допомогло, і Марині залишилося рік-півтора.

Вона не хотіла, щоб після її смeрті син потрапив в дитбyдинок. Але і Андрій ось так відразу не міг все розповісти дружині і поставити свою сім’ю під загрозу розвалу. Спільно з Мариною вони вирішили продати їх квартиру в іншому місті, і купити житло там, де жив Андрій. Як можна ближче до нього.

З волі щасливого випадку продавалася сусідня з ним квартира. І він встиг поквапитися. Так його син став жити буквально через стінку від батька.

«Лікарі кажуть, їй залишилося місяці два», – тихо вимовив Андрій у відповідь на довге мовчання Каті. Вона знову нічого не відповіла. Потім чоловік заснув, а вона так і не змогла. Лежала, дивлячись в темну стелю, думала …

Вранці вирушила в гості до сусідів. Дивлячись на виснажене обличчя Марини, здивувалася – як вона насправді раніше не помічала, що та хвора?

«Давайте оформляти документи на Стасика», – сказала Катя, дивлячись сусідці в очі. Та вдячно посміхнулася і обняла свою рятівницю.

Посміхнулася і Катя. Їхня сім’я витримала випробування на міцність. Шкода тільки, що людське життя врятувати вдається не завжди …