Мій брат одружився на так званій “мажорці”. І відразу перейняв її поведінку, став пихатим та зарозумілим. Але як тільки дружина його вигнала, то відразу прибіг до мене за допомогою

Ми з братом рано залишилися одні. Мені тоді було двадцять три роки, а брату дев’ятнадцять. Він жив у батьківській квартирі, а я вже була одружена і жила у чоловіка.  Утримування брата впало на наші з чоловіком плечі, тому що я була категорично проти того, щоб брат кидав навчання і йшов на роботу. Вважала, що це мій обов’язок – дати йому довчитися.

Відносини у нас завжди були непрості, а після cмeрті батьків він став ще нестерпнішим. При будь-якій сварці відразу ж летіла фраза “ти мені не мати”. Мені великих зусиль коштувало не послати все до біса і продовжувати з ним спілкуватися. Я вмовляла себе, що йому просто гірше, у мене є чоловік, а він вважає, що залишився один в цілому світі.

До закінчення ним університету наші відносини так-сяк виправилися. Він влаштувався на роботу і став сам себе забезпечувати. До нас з чоловіком заходив в гості, ділився якимись своїми переживаннями. А потім на якийсь час зник. Тобто, він дзвонив, писав, але не приїжджав, говорив, що не має часу.

Виявилося, що у нього стався бурхливий роман з колишньою однокурсницею і йому було не до нас. Я не ображалася, приймаючи його право на особисте життя. Все-таки дорослий хлопчик. Роман тривав близько року. Нас з нареченою він не знайомив, а потім якось між іншим запросив на весілля.

Наречена виявилася із заможної родини, це було видно по рівню урочистості. Я навіть відчула себе дещо незатишно, подумавши, що наш з чоловіком вид і подарунок можуть поставити брата в незручне становище перед батьками нареченої і її самої. Але обійшлося.

З батьками ми побачилися мигцем, а наречена Аліна справила найприємніше враження. Ніякого снобізму, ніякої зарозумілості. Особливо поспілкуватися не вийшло, але вона запросила нас з чоловіком в гості, сказавши, що давно хотіла зі мною познайомитися, але якось не виходило.

Я навіть здогадуюся, чому у неї не виходило. Брат не хотів зайвий раз демонструвати своїй обраниці, наскільки у нас різні рівні життя. Але запрошення я прийняла, вирішивши, що якщо брат не захоче нашого візиту, він мені про це скаже сам.

Рома мені нічого не сказав, тому через два тижні ми з чоловіком приїхали в гості до молодих. Я спекла домашній пиріг, який вважаю своїм фірмовим. З порожніми руками бути не хотілося, а що приносити, я не знала.

Аліна зустріла нас привітно, з задоволенням прийняла пиріг, порізала і відразу поставила його на стіл. Брат на секунду невдоволено скривився, але швидко взяв себе в руки.

Жили молодята в квартирі Аліни. Звичайно, її квартира була оформлена в дизайнерському стилі, зі смаком, обладнана новою технікою і взагалі виглядала як картинка. Брат сидів поруч з дружиною і сяяв як начищений самовар.

Спілкуватися з Аліною було просто і дуже приємно, вона розумна, з хорошим почуттям гумору, живим інтересом в очах. Я про себе подумала, що або братові дуже пощастило з дружиною, або дівчина – дивовижна актриса. Ми обмінялися телефонами в кінці вечора і Аліна сказала, що ми завжди бажані гості в їхньому будинку.

Через місяць був день народження чоловіка. Ми зазвичай відзначали його в родинному колі, а в найближчі вихідні їздили з друзями грати в пейнтбол і їсти шашлик. Звичайно, на торжество запросили і брата з дружиною. До Роми я не додзвонилася, тому набрала Аліну.

Вона запрошення прийняла, уточнила деталі і сказала, що вони з чоловіком обов’язково будуть. Рома передзвонив мені через кілька годин, але я сказала, що вже передала запрошення його дружині. Брат помовчав, потім запитав, чи вдома ми будемо святкувати. Я здивовано підтвердила.

– Може краще в ресторані, а то у вас вдома такий ремонт убогий. Не хочу Аліну до вас везти.

Нічого собі пред’яви! Так, ремонт не такий шикарний, як в квартирі його дружини, але цілком собі нормальний. Я сказала, що відзначаємо ми вдома, а вже приходити чи ні, нехай вирішує сам. Я була майже впевнена, що їх не буде, але вони прийшли.

Аліна поводилася нормально, їла, що і всі, пила вино, підтримувала розмову, а ось брат сидів на кислих щах і копирсався в тарілці. Я навіть не стала питати, що йому не так, і так весь вечір трималася, щоб не висловити йому за ремонт.

З тих пір я частіше спілкувалася з Аліною, ніж з братом. Незважаючи на те, що вона виросла, як то кажуть, із золотою ложкою в роті, дівчина адекватно сприймала життя. Батьки купили їй квартиру, це так, але себе вона забезпечувала сама, під час університету підробляла, щоб зайвий раз не просити у них грошей. Та й зараз працювала, чого не можна було сказати про брата.

Він звільнився відразу після весілля, тому що зарплата стала здаватися йому замалою. Думаю, що він розраховував на працевлаштування у фірмі тестя, але він не поспішав з цим. А брат сидів на дивані і чекав, коли з неба посипляться мільйони.

Про їхні стосунки я знала від самої Аліни, ми з нею добре спілкувалися. Вона спочатку нічого не говорила, але потім почала потроху скаржитися на Рому. Я їй радила бути жорсткішою з ним, але вона так не могла, любила сильно. Я намагалася впливати зі свого боку, але мене він не слухав.

– Я не буду працювати за копійки. Ось візьме тесть на роботу, тоді і почну заробляти.

Мої пояснення, що під лежачий камінь вода не тече, на нього не діяли. При цьому запити брата росли. Він надумав міняти машину, хоча грошей у нього не було. Зате була частка в батьківській квартирі, яку він запропонував мені у нього викупити.

– Не краща ідея розкидатися єдиним житлом, – намагалася я переконати його. Рома тільки пирхав і говорив, що це не мій головний біль.

Мені так набрид його гордовитий тон і поблажливий погляд, що я вирішила більше нічого йому не говорити, хай живе, як хоче. Ми з чоловіком взяли кредит і викупили його частку, розсудивши, що житлоплощf зайвою не буде. Зрештою коли-небудь у нас будуть діти, ось їм і спадок, а поки будемо здавати.

З братом я майже перестала спілкуватися. Аліна частіше приїжджала до нас в гості одна, і в один прекрасний момент вона оголосила, що вони розлучаються.

У мене були змішані почуття. З одного боку, погано, сім’я розвалилася, а що не говори, але парою вони були дуже красивою. Але з іншого – я була рада, що подруга, а Аліна нею стала, позбулася баласту в життя. Всього-то півтора роки втратила, могло бути і гірше.

Дівчині це рішення далося нелегко, тому відразу після розлучення вона полетіла в іншу країну розвіятися. А нас з чоловіком чекали веселі дні.

Брат виявився після розлучення без грошей, без житла, і без роботи. Куди він прибіг? Звичайно до нас з чоловіком. Уже й погляд не поблажливий. Попросився пожити на квартирі батьків, поки не встане на ноги. Я дала йому місяць, а потім викину, нехай навіть і на вулицю.

Жалості у мене до нього немає ні краплі. Дуже рада, що Аліна змогла прийняти таке рішення. Сама я їй таке радити не могла, все-таки йшлося про мого брата. Але дівчина розумна, сама розібралася. А брат показав себе у всій красі, тепер це не спишеш на самотність або підліткові перепади. Я просто змирилася, що мій брат козел і буду далі жити вже з цим усвідомленням.