Колишня однокласниця об’явилася. Вирішила, нехай її дочка у нас поживе, я то відразу відмовила, але мама виявилась настирливою

Ми з цією однокласницею в школі і дружити-то не дружили. Була у неї неприємна звичка: начебто спілкуємося тепло, а вона так і норовить куснути. Так що трималася від Юлі подалі, не даючи можливості вчепитися. Після школи ми і не зідзвонювалися. Я приїжджала до матері, зустрічалися на вулиці або збиралися з приятелями, тепло розмовляли і прощалися знову.

Тим сильніше я очманіла, коли вона мені зателефонувала на особистий новий номер. Звідки дізналася тільки?

Слава Богу, не виляла, відразу до справи перейшла. Повідомила, що дочка в університет поступила, а я як раз недалеко живу. І, оскільки у мене квартира, логічно було б її доньці у мене пожити хоча б перший курс.

– Адже ми не чужі люди, Таня, в одному селі росли, в одному класі вчилися! Дитині краще під наглядом жити, ми ж подруги з тобою.

Я цю промову дослухала уважно, перебивати не те, що не хотілося, слів не знаходила просто. Юля видихалася, запитала, ну що?

– Ні.

– Чого ні?

– Ні, я не хочу, щоб незнайома дівчина заселялася в квартиру, де ми з чоловіком і наш син. Нам і самим непогано живеться. Можу тобі запропонувати впустити її переночувати, щоб з ранку в хостел перебралася або в гуртожиток. Але у мене не нічліжка, і я сама не збираюся пасти твою дитину.

– Так ти зажерлась там зовсім, в місті в своєму! Своїх не тримаєшся, гарне забуваєш! Розкидуєшся друзями!

Кинула трубку, ну і добре. Але передзвонила ближче до жовтня.

– Слухай, Таня, я все-таки не розумію. Ось поясни: в місті є своя людина, а моя Дашенька там зовсім одна. З ранку на навчання голодна поїхала, не встигла приготувати. Та й чому вона повинна собі готувати, їй виспатися потрібно перед заняттями! І з вечора потрібно уроки пройти, і погуляти сходити з подружками, і в бібліотеці посидіти.

Вона скаржилася, мовляв, гаманець у дитини вкрали з усіма грошима, а я все одно вдома готую. Могла б і її дитині приготувати, вона багато не з’їсть.

– Так що, коли ви вдома будете, щоб Даша до вас приїхала?

– Для Даші твоєї нас точно вдома не буде. Хоче дівчинка гуляти, а готувати не хоче? Так сама з нею живи. Раз всі гроші прогуляла – її проблеми, у мене син не гребує з ранку сніданок на сім’ю зробити. І в бібліотеку встигає теж.

Цікаво, з чого мені взагалі про цю дівчині турбуватися? Я її навіть не бачила. І не потрібні мені ці гуляки в будинку, яким грошей не вистачає.