Сил більше моїх немає, я пішов – сказав Андрій. За 15 років він ніколи не скаржився на дружину, нажили вони трьох дітей. Але одного разу він постукав до нас і попросив заночувати

Він прийшов до нас з чоловіком додому під вечір, втомлений, виглядав так, немов тиждень не спав: під очима синці, вираз обличчя дивний, сам не схожий на себе. Мовчки плюхнувся на диван і закрив обличчя руками.

Ми з чоловіком стояли поруч і не знали, як реагувати, і що взагалі робити.

Андрій (ім’я друга) через кілька хвилин запитав тихо:

– Дозвольте я у вас переночую?

Ми, звичайно, дозволили. І стали розпитувати про те, що трапилося. Вирішили спочатку, що він просто посварився з дружиною, всяке ж буває.

До слова, йому 37 років, 15 років у шлюбі з Ольгою, є 3 спільних дітей, молодшому з яких всього 3 роки, а старшій доньці 13. Виявилося, все складніше.

Андрій вирішив піти з сім’ї. І пішов, вже як місяць. Весь цей час жив у матері, але сил його більше немає вислуховувати, який він поганий, що залишив дружину і дітей.

Якщо чесно, то ми були в шоці, адже за всі 15 років сімейного життя Андрій жодного разу нам не скаржився на дружину. Та й троє дітей … Адже це дуже серйозно.

В першу чергу у мене виникла думка про зраду, думаю, загуляв мужик. Дружина, 3 дітей, втомився від побуту, оступився, напевно. Але виявилося все зовсім по-іншому.

Одружився Андрій зовсім ще хлопчиськом, студентами були з Олею. Майже відразу ж народилася у них дочка.

Перша дитина ледь не стала для подружжя причиною poзлучення. Оля молода дівчина, хочеться гуляти ще й розважатися, а на руках кричить немовля і ніяких родичів поруч, щоб допомогти і підтримати.

Андрій багато працював, по дому і з дитиною не допомагав. Почалися сварки, скандали, непорозуміння.

Але вони змогли це подолати, і все стало чудово.

Потім друга дитина – хлопчик, якого вони дуже чекали і хотіли. Проблем ніяких не було, і малюк їх тільки зблизив.

Були, звичайно, і сварки, і лайка, але як у всіх: посварилися, помирилися, та й забули.

Андрій добре заробляв, мав свою автомийку, а тому вони прийняли рішення, щоб дружина займалася виключно будинком і дітьми.

А потім сталася третя вагітність, в цей раз незапланована.  І тут-то і почалися найбільші проблеми.

Оля дуже сильно змінилася, стала дратівливою, злою, нервовою, зривалася і на старших дітей, і на чоловіка.

Стала скаржитися, що грошей Андрій заробляє мало, хоча зовсім недавно їй їх вистачало. Вона стала чіплятися по дрібницях, її нервувало все, що чоловік говорить або робить.

Андрій мовчав, терпів з останніх сил і сподівався, що причина – бурхливі “вaгітні” гopмони, і скоро все вляжеться і стане, як раніше.

Але не стало.

Після народження третьої дитини ненависть до чоловіка тільки зросла. Оля завжди була в поганому настрої, з вічно незадоволеним “кислим” обличчям.

Андрій намагався налагодити відносини з дружиною, дарував подарунки, запрошував на побачення, намагався допомагати з дітьми і з домашніми справами, але нічого не допомагало.

У якийсь момент мій друг просто не стримався і сказав все, що накопичилося за останній час. У відповідь на претензії Ольга чесно зізналася, що любить іншого. Що вона хотіла розлучитися і піти до нього як раз тоді, коли дізналася про третю вагітність. Але коханий чоловік її, вагітну, не прийняв. І ось вона змушена проживати своє життя поруч з ним, та ще й з купою дітей.

Андрій зібрав речі і пішов.

Жити з дружиною не хоче ні в якому разі. З дітьми бачиться кожні вихідні, допомагає матеріально, але це зовсім не те, що жити з ними поруч.

Чоловікові погано, а навколо всі тільки й роблять, що звинувачують його. Як так! Взяв і пішов з сім’ї, де троє дітей! І навіть рідна мати виносить мозок з цього приводу …. А мені так його шкода, адже я знаю всю правду.