Брат в 18 років вирішив одружитися і тепер вимагає віддати його частку квартири грошима

Брат врубав на максимум свій юнацький максималізм і вимагає, щоб батьки не лізли в його життя, не відмовляли від одруження і віддали гроші за його частку в квартирі.

А батьки, яким взагалі належить бути дорослішими і мудрішими, поводяться подібно до брата – теж істерії, ображаються і не хочуть шукати компроміси. Особливо сильно їх зачепило бажання брата отримати гроші за частку в квартирі. Це стало останньою краплею. Я намагаючись з кожним поговорити, заспокоїти і повернути за стіл переговорів, але слухати мене не хочуть.

Брату минулого місяця виповнилося вісімнадцять років і прямо на святі на честь його дня народження він і заявив, що вони з Веронікою збираються подавати заяву в РАЦС. Перша думка “вона вагітна”. Але це, слава Богу, виявилося не так. Просто брат вирішив, що у них вже досить великий стаж відносин – аж два роки – тому їм пора узаконити їх.

Вероніка в житті брата з’явилася раптово. Познайомилися вони з нею на якомусь концерті, а потім стали зустрічатися. Батьки спочатку нічого не говорили, нехай зустрічаються, хіба мало у нього було і буде дівчат. Хоча їм вибір сина не подобався.

Але брат був від своєї обраниці в захваті. Вони проводили разом увесь вільний час, забивши на навчання, що дуже засмучувало батьків. Дівчина сама вчилася в якомусь технікумі, але ходила туди, судячи з усього, рідко.

Успішність брата падала і батьки мало не посивіли, поки він доучувався, здавав екзамени і вступав. Вдома стояла така атмосфера вічної напруги, що було неприємно там перебувати.

Обійшлося, брат нормально вступив і батьки трохи видихнули. Але ставлення до Вероніки стало ще гірше, тому що саме в ній батьки бачили корінь усіх зол. Можливо і так, не беруся судити, але мені здається, що була б на її місці інша дівчина, результат був би тим же. Брат ніколи не був дуже вже старанним хлопчиком, як би батьки не намагалися показати протилежне.

Хоч їх роман і цвів буйним цвітом, але жили вони окремо. Вероніка жила з мамою, вітчимом і молодшою ​​сестрою в комуналці, а брат вдома, тому що кімнату в гуртожитку йому не дали, а квартиру або навіть кімнату йому знімати було ні на що. Розмова про те, щоб привести Вероніку в квартиру батьків, навіть не стояла, було відразу зрозуміло, що вони не погодяться.

Мама з татом спали і бачили, що вони награються і розбіжаться, тому звістка про майбутнє весілля було для них справжнім ударом. Обличчя в них змінилися миттєво і стримати емоції вони не змогли, ситуація вийшла дуже негарна, тому що батьки почали відразу висловлювати своє невдоволення, а брат заступався за свою дівчину.

У підсумку вони з Веронікою пішли, голосно грюкнувши дверима і тиждень брат вдома не з’являвся і не відповідав навіть на мої дзвінки, хоча я з ним не сварилася. Як потім з’ясувалося, вони тиждень поневірялися по друзях. Потім брат прийшов до батьків і заявив, що буде жити тут зі своєю майбутньою дружиною, тому що його частка в квартирі теж є.

Тато грубо і не вибираючи вираження пояснив, що його частка в квартирі – це не тільки права, але й обов’язок, а він за своє життя жодної копійки в цю квартиру не вклав, на комуналку не дав і навіть меблів не купив.

Тому якщо брат так вже наполягає, то в’їде в голу кімнату і буде спати зі своєю дівчиною на підлозі, тому що грошей на меблі у нього немає. Додав також, що годувати він їх теж не буде.

– Раз ти такий дорослий, що сам вирішуєш, то сам і неси відповідальність. Гроші за комуналку на стіл, кімнату до вечора від меблів я звільню, вони були куплені на наші гроші, – майже кричав батько. Я його до цього таким злим не бачила ніколи. Мама тільки сиділа і плакала.

Брат наговорив купу дурниць і вилетів з квартири. А через кілька днів прийшов і заявив, що раз його ставлять в такі умови, то він буде продавати свою частку. Або батьки можуть віддати йому її грошима самі. З кимось він там проконсультувався і йому підказали такий варіант.

Мені чомусь здається, що воду каламутить мама Вероніки. Вона працює секретаркою в адвокатській палаті і могла навести довідки, а потім дати “мудрі поради” брату. Про одруження теж вони не самі додумалися, щось мені підказує.

Батько відповів, що якщо брат так зробить, то може взагалі забути, що у нього є батьки і більше ніколи не з’являтися на їх порозі. Я думала, що мама якось його заспокоїть, тому що такі заяви – це зовсім вже перебір, але вона виявилася на стороні батька, чим мене дуже здивувала.

Брат заявив, що він так і так не збирався більше з’являтися в цьому будинку, тому що вони йому життя ламають, спілкуватися він з ними не бажає, і як тільки отримає гроші, то взагалі поїде з цього міста.

У мене голова йде обертом від усього того, що відбувається. Батьки налаштовані так, що їх не переконаєш. Я кілька разів намагалася завести тему, але мені грубо відповіли, щоб я не лізла не в свою справу. З братом хоч і спілкуюся, але він про те, що сталося теж спілкуватися не хоче, каже, що якщо я не перестану в це лізти, то він і зі мною посвариться.

Руки вже опускаються, не знаю, як донести до найближчих людей, що вони творять дурниці, про які потім будуть шкодувати. Мене ніхто слухати не хоче.