Працюю в дорогому бутіку. Одного разу зайшла доглянута молода жінка, а з нею старший лисуватий чоловік. На наступний день вона прийшла з іншим. А ще через день взагалі одна

Якось раз в наш магазин одягу зайшла жінка, років так 30-35. Вона була дуже стильна, доглянута і впевнена в собі. За нею йшов чоловік, років так 50-55, лисуватий, з видним животом, але з золотим годинником на руках. Вираз обличчя в нього було, як і у всіх чоловіків в жіночих магазинах одягу. Обручки в них були однакові – чоловік і жінка.

Жінка ходила, дивилася. Потім вирішила приміряти найдорожче плаття, їй сподобалося і починає вмовляти чоловіка купити його, чоловік трохи пручався, але все ж зламався від її вмовлянь. Купили і пішли. Плаття коштувало, на секундочку, більше 1000 доларів.

На наступний день я була дуже здивована побачивши цю жінку вже з іншим чоловіком: молодим, спортивним, стильно вдягнутим і теж з обручкою.

“Напевно, коханець” – подумала я.

Ця жінка взяла те саме плаття, що й купила вчора і пішла міряти. Ні я, ні моя колег виду не подали.

Жінка знову “була в захваті” від плаття і стала вмовляти чоловіка купити його. Цей чоловік вже довше вагався, але все ж купив плаття.

Ще через день вона знову зайшла в наш магазин. Одна. З платтям. Вирішила його здати. Получила повну суму і задоволена пішла.

А чому б їй не радіти? Чоловік впевнений, що плаття купив він. Коханець вірить, що плаття купив він. Ніяких питань не буди. А у жінки шикарне плаття і тисяча доларів.