В нашому під’їзді жив дивний хлопчина. То вітається, то ні. То з книгою його бачу, то з сигаретою. Згодом зрозуміла, чому він так поводиться і довго сміялася

Нашим сусідом по сходовій клітці був досить дивний хлопчина, зміни в його настрої було дуже важко пояснити, то він ввічливо вітався при зустрічі, то розкидував бички по всюди, а на зауваження міг ще й нагрубити.

То не випускав книгу з підготовки до екзаменів, то насміхався зі старенького дідуся, кидав навчання і цілий день сидів вдома, розважаючись киданням тенісного м’яча в суміжну з нами стіну.

І якось ми з мамою спускалися по сходах, а цей хлопчина сидить і курить і мовчки відвертається. Як тільки ми відкрили двері під’їзду на вулицю, то бачимо, як стоїть цей наш сусід, він широко посміхнувся і ввічливо привітався.

Так, через 8 років після переїзду, ми дізналися, що в сусідній квартирі живуть близнюки.