Їхали з чоловіком і сином, як раптом син відкрив вікно і викинув обгортку. Мій чоловік зупинився і заставив зібрати весь мусор з обочини, а потім сам взяв пакет і пішов за ним
Ця історія трапилась чотири роки тому назад. Ми з чоловіком і нашим семирічним сином поїхали за місто, по дорозі заїхали на заправку, купили морозиво.
Літо, спека, їдемо і смакуємо морозивом. Як раптом син відкрив вікно і викинув через нього обгортку від морозива. Чоловік швидко зоорієнтувався і зупинився на обочині.
Він мовчки вийшов з машини, відкрив багажник, взяв один порожній пакет, вивів сина з автомобіля і наказав йому зібрати весь мусор з обочини.
– Поки не буде цілий пакет, доти ми не поїдемо. – в наказавому тоні сказав чоловік сину.
Я намагалась заступитися за малого, але чоловік сказав, щоб я мовчки слухала музику.
Син зі сльозами на очах пішов збирати мусор, потім сльози змінилися на якийсь азарт. А мій чоловік взяв ще один порожній пакет пакет і пішов за ним.
За хвилин так 10 вони очистили десь 100 метрів обочини і обидвоє повернулися до автомобіля. Потім чоловік довго і нудно пояснював, чому не можна смітити на вулиці. Ніби до сина все дійшло і ми поїхали.
Ввечері, я все ж поцікавилася в чоловіка, для чого він також став збирати сміття, адже він не смітив?
– Те, що син кинув обгортку в вікно – це, в першу чергу, наша помилка. Значить ми щось впустили в його вихованні, тому це таке собі “покарання” за погане виховання.
Зараз синові вже 11 років, в нього є два молодших братика і з задоволенням спостерігаю, як він вчить їх не смітити. Все ж татовий урок він добре засвоїв.