Подзвонила мама, запитала де я. Ну я відповів: в прокуратурі. Через пару хвилин мені почали вже надзвонювати всі родичі

– Привіт, синку, ти де? Зручно говорити? – подзвонила мені мама.

– Привіт, мамо, не дуже, я в прокуратурі.

Мовчання, гудки. Мама чомусь кинула трубку. Я вирішив перетелефонувати їй, але було зайнято. Ну, значить з нею все добре.

Але вже через пару хвилин мені почали писати і дзвонити вся рідня. Ще через деякий час вже дзвонить якийсь адвокат і просить на нього почекати.

Не розумію, що відбувається. Дзвоню мамі, зайнято. З десятого разу все ж вдалось до неї дозвонитися. Вона вся в сльозах, питає, що я натворив. Ну мені й прийшлось розповісти всю правду:

– Мам, я в прокуратурі на роботі. Я тут кондиціонер встановлюю. Заспокойся і заспокой інших.

Мами, вони такі. Хоча мені вже 43 рік пішов.