Ми все літо приводили нібито свою дачу в порядок, а тепер дізналися, що свекруха віддає її молодшому синові

У чоловіка є молодший брат Денис, якого свекруха обожнює. Все меншенький робить краще, всім маму тішить, навіть невістку в будинок привів таку, що свекруха скоро язик дощенту зітре, хвалячи її. Ми ж вічно робимо все не так, все не правильно. Зате коли потрібно зробити щось складніше, ніж вкручування лампочки в туалеті, свекруха згадує про нас.

Ремонт в квартирі мами теж ми з чоловіком робили. Молодша гілка там хоч і була присутня, але толку від них не було. Один стояв з відчуженим виглядом в телефоні копався, друга за своїм звичаєм заявила, що “ой, я не вмію” і звалила жити до своєї мами.

На обурення чоловіка, що чомусь орати повинні тільки ми, а молодь, взагалі-то тут живе, свекруха нас же ще й відчитала, що вони молоді, напрацюються ще. Ще до купи і образилася, що ми самі не хочемо їй допомагати, а намагаємося все на молодшеньких спихнути.

З дачею взагалі окрема була історія. Дачу колись будував свекор, він же і підтримував її в нормальному стані. Дача в хорошому місці, там деякі відбудували собі нормальні будинки і живуть цілий рік, умови дозволяють.

Після cмeрті чоловіка свекруха туди якийсь час не їздила, бо однією сенсу немає, ми працюємо мало не цілодобово, нам треба було брати квартиру, а молодшому ця дача як йшла, так і їхала.

На дачі ніхто не з’являвся років шість, а в минулому році про неї згадали. Свекруха нас загітувала з’їздити, подивитися. Ну їдьмо. Дача потребувала ремонту, ділянка недоглянута, паркан теж хтось запасливий розібрав. Місце хороше, як я вже говорила, але вкладень потрібно дуже і дуже багато.

Свекруха рік думала, а на початку цього літа прийшла до нас на розмову. Сказала, що ця дача буде відписана нам, а квартиру вона відпише молодшому, тому що у нас житло є, а у них немає. Озвучує вона це зараз, щоб потім не було ніяких непорозумінь. Документи оформить всі, але потім. Чоловікові ж належить відмовитися від своєї частки в її квартирі.

Я тоді чоловікові відразу сказала, що ніяких переоформлень квартири, поки вона не оформить на нього дачу. Так воно всім буде спокійніше, ми навіть тоді посварилися, бо чоловік переконував, що це його мама і обманювати вона його точно не стане. А я говорила, що заради брата вона ще й не таке влаштує.

Але зійшлися на тому, що дачу ми приводимо в порядок під себе, а квартиру переоформляє чоловік після отримання у власність дачі. Все літо ми туди їздили, ремонтували будинок, приводили в порядок ділянку, поставили нормальний паркан. Все це влетіло нам у копієчку, але не шкода, для себе ж.

Три тижні тому на дні народженні Дениса, куди нас запросили, була озвучена ще одна радісна новина – їх сімейство чекає поповнення. Ми привітали, пораділи, а свекруха навіть розплакалася. Ось так зі сльозами на очах і заявила, що як добре, що дачу відремонтували, буде малюкові чисте повітря і свої ягідки.

Ми з чоловіком трохи здивувалися від такого розкладу, але до останнього хотіли вірити, що вона про якусь іншу дачу. В кінці дня народження чоловік відвів маму в сторону і задав питання, що за дача. Вона й каже, що ту, яку ми все літо ремонтували, вона віддасть Денису. Ну там же дитина, а їй потрібне свіже повітря.

Чоловік нагадав, що ми взагалі-то туди грошей вклал тонну, але свекруху не проб’єш – добре, каже, молодці, подарунок для племінника. Ще й розтлумачує, що нам дача – це примха і надмірність, а ось внуку і її мамі – перша необхідність. Гроші ж – ще заробимо, а поки можемо вважати, що і мамі допомогли, і брату з сім’єю, це повинно нас, мабуть, якось заспокоїти.

Природно, після такого повороту ні я, ні чоловік спілкуватися зі свекрухою не хочемо. В голові безліч варіантів, як далі діяти, жоден з яких не передбачає мирного подальшого існування. Але і не треба, вона нам очі плює, а ми тільки втираємося. Набридло.