Ми одружені, але колишня не дає спокою. Чоловік вирішив оплатити її борги, не знаю як на це реагувати

Від першого шлюбу у чоловіка залишилося двоє дітей, і я мрію, щоб вся його колишня сімейка пpoвалилася кудись. Вони давним давно розлучилися, ми познайомилися – з розлучення років п’ять пройшло. Але підтримують зв’язок, звичайно, діти постійно чогось вимагають.

Чоловік чесно платить аліменти, але і без цього постійно до них мотається, то допомогти, то щось купити. З дружиною на тему дітей теж спілкуються, зуміли налагодити нормальні ділові відносини. Я так думала.

Так і склалося, що він завжди в курсі справ тієї сім’ї.

І ось новина!

Я раптом з’ясовую, що він дає гроші не тільки на дітей, а й самій колишній. Виявляється, у неї є борги, вона встигла взяти кредит на бізнес. І не може його платити. Майно встигла переоформити на матір, інакше б їх з дітьми на вулицю викинули. Бізнес у неї не задався, платити нічим, відсотки капають. Куди йти по допомогу? Не працювати ж!

І тепер мій чоловік взявся допомагати.

Коли він заговорив зі мною вперше, що треба б допомогти, я повз вуха пропустила. Каже, діти стpaждають, але я не бачу, щоб вони стpaждали. На них він достатньо грошей дає, одягнені, нагодовані, навіть балувані.

Бабуся з прекрасною пенсією з ними возиться, дуже любить, колишній потрібно тільки соплі підібрати і почати хоч що-небудь робити. Але чоловік упевнений: так і будуть ці борги висіти, потім на дітей ляжуть.

Вирішив, половину грошей буде їй віддавати, щоб борги закрити. Половину!

Половину, що залишається після 33% аліментів, після всіх його добровільних покупок і подарунків!

– Коханий, – спробувала я привести його до тями, – а хто тобі ця жінка, щоб її дурості оплачувати? У неї власне життя, від турбот з дітьми вона позбавлена. Чому б їй не відлипнути від комп’ютера і не взяти в руки хоча б швабру? Вже прибиральницею вона може всюди влаштуватися!

– Ну а діти мої як?

– А мої діти як? Точніше, наші?

Чоловік тільки плечима тисне, каже, я і сама відмінно заробляю.

Заробляю і правда відмінно. І квартиру нашу сама купила. І машину. І навіщо мені чоловік тоді? Може, нехай з нею живе, а мені допомагає?