Молодшому синові свекри купили квартиру, а моєму чоловікові побажали удачі. Тепер не розуміють, за що той на них образився

Ми з чоловіком розписалися сім років тому. Свого кута не було, тому знімали квартиру. Збирали на іпотеку, але це виходило у нас погано. Заробіток був середній, а винаймати житло і одночасно відкладати проблематично. Але потроху накопичення росли.

Багато молодих пар в нашій ситуації живуть якийсь час з батьками, але в нашому випадку це був не варіант. У свекрів двушка і молодший син, а зі своїми батьками я давно не спілкувалася, вони у мене були сильно питyщi. Так що випливaли своїми силами. Особливо складно стало, коли я завагітніла.

До цього чоловік допомоги у своїх батьків не просив, але тут така ситуація, що довелося. Але цієї допомоги ми не отримали. Свекри поспівчували, привітали з майбутнім поповненням і побажали удачі в подальшому житті. А грошей вони дати не можуть, тому що брат чоловіка тоді доучувався в школі і збирався вступати.

– Я розумію, що ти просиш у позику, але гроші потрібні будуть в наступному році, а ви явно не зможете їх віддати. Повір, діти це дуже дорого, я-то знаю. У нас колосальні суми йдуть на репетиторів, – попиваючи чай, розповідала свекруха.

Чоловік пограв жовнами і більше до батьків не звертався. Він влаштувався на другу роботу і вдома з’являвся лише ночувати і то не кожен день. Я теж хотіла вийти на другу роботу, але чоловік категорично заборонив. Але в таємниці від нього я знайшла собі нескладний підробіток, не великі гроші, але все одно.

Грошей на перший внесок не вистачало все одно, хоча накопичили вже значну суму. Але допомогло нещастя – мої батьки допилиcь. Квартира після них була в жахливому стані, але це був шанс. Ми взяли частину грошей, екстрено зробили ремонт, оплатили борги, купили меблі, тому що все, що там було, довелося викидати, і в’їхали туди.

Це був не найкращий варіант. По-перше, одиничка з малесенькою кухнею, по-друге, у мене з цим місцем пов’язано занадто багато важких спогадів, по-третє, чоловікові довелося залишити другу роботу, тому що до нас в будинок по старій пам’яті вічно барабанили всілякі. Ми жили на першому поверсі і мені було страшно вночі залишатися одній.

Але все-таки це було своє житло, за яке не треба віддавати кожен місяць гроші. Ми з чоловіком вирішили, що поки дитина маленька, місця нам вистачить, а там будемо думати про розширення. Зараз у нас всі накопичені гроші пішли на ремонт, меблі та речі для малюка.

Народжувати я поїхала зі спокійним серцем. У пологовому будинку мене чекав шoк – народилася двійня.

Чоловік спочатку вирішив, що я його розігрую і так не буває. Поки я лежала в лікарні чоловік купив друге ліжечко, коляску і ще одягу. Коли він зустрічав нас з дочками з пологового будинку, він навіть розплакався від щастя.

Свекри на виписку перших онучок не прийшли, привітали по телефону. Молодший в цей день здавав ЗНО, вони були зайняті. Але тоді нам з чоловіком було все одно.

Свекри напросилися в гості через пару тижнів. Чоловік з ними не спілкувався з того моменту, як вони відмовилися йому допомогти. Йому не було коли, він майже засинав на ходу від втоми, а батьки були зайняті молодшим сином. Свекруха помилувалася онучками, зазначила, що у них її очі і підборіддя свекра. Зустріч пройшла досить напружено, але вже краще, ніж нічого.

Я в стосунки чоловіка з сім’єю не лізла, щоб не опинитися крайньою. Чоловік у мене розумна людина, сам розбереться. Вимовляти щось свекрам я взагалі не вважала за можливе, дорослі люди як-ніяк. Промовчала і в цей раз.

Потім свекри стали приїжджати частіше, іноді звали нас до себе. Поступово чоловік почав відтавати, відносини між ним і батьками стали теплішати. Я ж раділа і сподівалася, що все нарешті налагоджується. Але тут прийшла звістка, що дівер вирішив одружитися.

Сама по собі заява нічого особливого не несе. Проблема в іншому – батьки на радощах купили синові квартиру в подарунок. Чоловік коли про це дізнався став хмурішим хмари. Довго мовчав, а коли я запитала, що трапилося, він вибyxнув.

– Так вони з народження брата в зубах тягають. Все для нього, все йому на блюдечку приносять. Як мені допомога потрібна була – удачі і попутного вітру, а як улюбленець вирішив одружитися, так на тобі, милий, квартирку. Я один раз попросив допомоги, коли був в безвихідній ситуації, один раз!

Але ні, вони відкладали на навчання. А що я з вагітною дружиною можу залишитися без дaху над головою їх не хвилювало! Ось нехай тепер з усіх питань звертаються до улюбленого синочка! У кого вкладали, з того і попит!