Теща надумала мене при гостях ставити на місце і командувати. Довелося нагадати, хто кого утримує

Завжди вважав, що нічого немає в світі важливіше сім’ї. Так мене самого виховували, і не мама, а батько. Батьки душа в душу жили, поважали бабусь і дідусів, підтримували родичів, і ті нас теж не забували.

Батько для мене – найавторитетніша, найрозумніша людина. Жодного разу не було ніякого сумніву в тому, що він говорив. Завжди готовий прийти на допомогу, як грошима, так і вислухати, дати пораду, його поважали в рідні.

Не стало батька рано, але я пам’ятав, чому він мене вчив. Прагнув стати таким же.

Рано ставши формальним главою сімейства, я намагався не розчаровувати близьких, добивався і пристойних заробітків, і поваги. Намагався не дарма.

Досить швидко я зміг купити собі квартиру, забезпечити всі потреби матері, щоб вона не шукала роботу. Вона чимось займається для душі, щоб вдома не скисати, але їй немає потреби переживати про гроші. Адже батько вчив: чоловік повинен заробляти на своїх жінок.

Я одружений десять років, і зрозуміло, дружина не працювала жодного дня. Я утримую сім’ю, вона виховує дітей. Як тільки теща стала пенсіонеркою, я запропонував їй більше не ходити на роботу. Немає потреби трудитися, нехай краще іноді займається онуками, краще вже тещі грошей підкидати, ніж нянькам з боку.

Так і вийшло, вона немов залишається педагогом, вчить внучат читати і вирішувати приклади. Водить кудись на екскурсії, я задоволений, вона просто щаслива, дружина спокійна.

Звідки гроші?

Ні, у мене не бізнес, я просто вдало здобув освіту, працюю в нафтовій компанії. Займаюся обладнанням, додатково пройшов юридичні курси. По відрядженнях вже не ганяють, залишаюся вдома. Тому не пропускаю сімейних подій, все тримаю під контролем.

У нашій родині люблять свята, ми не скупимося на частування і розваги, родичі охоче збираються на дачі.

Я не економлю, на кого ще витрачати, якщо не на рідних?

Теща, як зі школи пішла, взялася за свята із задоволенням. Періодично тягне з мене гроші на ювілей то її сестри, то двоюрідного брата. Тут вже я злюся, не дуже-то близькі вони для нас люди.

А недавно вона мене прямо дістала: влаштувала сварку з черговою іменинницею за компанію. Добре, що я покурити вийшов, чую з альтанки:

– Ну хто вони взагалі без мене? І сім’ї б цієї не було. Раз змогла народити таку дочку, що багатого мужика за відоме місце тримає, та навчила, як тримати, я і глава. А мужики що?

Зайшов в альтанку, хотів нeтвepeзy жінку додому відвести. Попросив заспокоїтися, але почув:

– А твоя справа, щеня, гаманець відкривати на мою вимогу. А говорити я тобі не дозволяла, твоє діло маленьке.

– Ви, мам, на моїй території перебуваєте. На моїй дачі, квартиру вашу і то я купив. Але схоже забагато вам курортів, шопінгу і влади. І невідомо ще, чого ви зібралися внучку вчити, так що більше не треба її забирати …

Теща вибачається досі, але я налаштований пам’ятати: у кого гроші, у того і влада. Я за цих людей відповідаю, мені і командувати. Любить свята, нехай працює тамадою. А я хамства терпіти вдома не збираюся.