Родинні зв’язки: скільки ми терпимо заради них! Розповідаю про племінника

Терпіти дійсно доводиться чимало, але в родині хіба не так повинно бути? Ти робиш щось для близьких, нічого не вимагаєш натомість. Хоча ні, ти маєш право вимагати дечого важливого. Подяки. Вдячності.

Хоча б на словах вираженого розуміння, що ти добровільно вибрала бік родичів, щось зробила для них, нехай і не зобов’язана була.

Коли у відповідь замість подяки отримуєш претензії і докори, буває прикро. Як було прикро нам.

У нас з чоловіком трикімнатна квартира. Ми самі жили рвали, але змогли її купити, зате нікому нічого не винні. Бабуся наша спільна з сестрою подивилася на цю справу так і вирішила заповідати квартиру іншій сестрі, у неї одокімнатна. Чоловіка немає, сина ростить. Бабуся так і заявила: треба їм допомогти.

Я в душі не згодна, але стерпіла, не мені вирішувати. У нас з чоловіком дочки-погодки, у кожної своя кімната.

Але сестра подзвонила, сказала, син вступати їде у ваше місто, поживе місяць у нас? А там і гуртожиток дадуть.

Ну ви вже зрозуміли, так? Дочок зігнали в одну кімнату, уявляєте, який жах між двома підлітками з характером? А студентик зажився у нас аж на 4 курсу!

Харчувався за наш рахунок, постійно вимагав сирників і не соромився з’їдати смачненьке. Тpycи свої жбурляв в загальне прання. Про свою частину рахунків за комуналку не заїкався.

І сестра мовчить. І племінник.

Дівчатка мої його не турбували, студент ж, треба вчитися. Але тут у них самих настав час вступати, вони і запитали за столом, коли звільнить-то кімнату?

– А я вам не заважаю, – щиро обурився гість. – Документи подав в магістратуру, буду поступово кандидатську писати. Грошей на знімання у мене немає, поки у вас поживу.

Тут ми всією сім’єю на диби встали.

– А може, ми дочкам повинні знімати житло, щоб ти продовжував у нас безкоштовно білизну прати? – я слів не вибирала. Набридло.

Подзвонила сестрі, висловила все, що накопичилося. Скільки можна здорового чоловіка утримувати? Та сказала, добре, заберу до себе бабусю, вона давно допомоги просить. Здамо її квартиру, буду висилати.

На жаль, грошей цих вистачало тільки на знімання. Але хто буде ходити за продуктами? Прати? Готувати?

Кинув племінник навчання і додому поїхав. А я тепер ворог на всі часи, довчитися не дала, життя злaмaлa. Родичі так не роблять …