Викупили у сестри батька дачу, а вона все одно туди потайки приїжджає і господарює
Ми з чоловіком давно хотіли собі дачу, але щось ціни на них якось зовсім неадекватно виросли. На такі гроші будинок можна купити, але там зовсім все сумно – маленька площа, похилений сарай і бур’янn по шию. Відповідний варіант шукали довго, але тільки засмучувалися. Навіть уже плюнули на цю справу.
У мого тата є рідна сестра, моя тітка. Я з нею особливо ніколи не спілкувалася, тато теж тільки по якихось святах з нею розмовляв. Характер у дами такий, що довго з нею спілкуватися просто неможливо, енepгeтичний вaмпiр просто, скандал може роздути на рівному місці.
У бабусі був ювілей, зібралася вся рідня, ця тітка теж там була, зрозуміло. Щось зайшла розмова про дачі, урожай, підживлення та інше. Я згадала, що ми вже скільки часу не можемо знайти нормальну дачу. То ціни завищені, то знаходиться даленко, то ділянки такі, що туди вкладати відразу треба купу грошей.
Тітка тоді сама завела розмову, що ось, у неї є дача, але вона вже туди толком не їздить, тому що втомилася і набридло. Дача їй від пoкiйного чоловіка дісталася, він був городником, а у тітки вже такої тяги немає. Поскаржилася, що дачею вона майже не користується, зате вічно на щось треба здавати гроші, дуже активні товариші по сусідству, все щось покращують, щось роблять.
Тітка давно подумувала її продати, але щось все ніяк не збереться. Це ж треба з’їздити, зробити фотографії, написати оголошення, потім ще з покупцями спілкуватися, їздити показувати, а ще не факт, що куплять. Загалом, ідея поки так і залишалася ідеєю, а тут ми так вдало підвернулися.
Я зацікавилася цією пропозицією. З розповідей тітки виходить, що ділянка пристойна за розміром, на ній цегляний будиночок стоїть, в ньому електрика, вода є. І знаходиться не надто далеко, тим більше ми на машині. Домовилися через тиждень з’їздити подивитися, що там і як.
Дача нам дуже сподобалася, нічого не скажеш. Будиночок міцний, добротний, хоча і вимагав косметичного ремонту, але у відмінному стані. На ділянці три яблуні, слива, всі плодоносять, кущі смородини, ще щось висаджено, навіть теплиця в нормальному стані збереглася.
Домовилися ми з тіткою в ціні, уклали договір, все переоформили. Справа була в травні. Всі травневі ми провели на дачі, наводили порядок, щось по дрібниці ремонтували. Посадки на цей рік ми не планували, хотілося просто ділянку в порядок привести. Потім на роботі трапився завал і ми близько місяця не їздили.
Коли приїхали, я не могла позбутися відчуття, що на ділянці і в будинку хтось був. Я не запам’ятовувала спеціально, де що стояло, лежало і висіло, але здається, що все переставлено-перекладено, і все. Але нічого не пропало, та й не було там нічого цінного.
Цього року слива вродила, а я взагалі люблю всякі фрукти-ягоди. Собі вже придумала, як буду компоти варити, варення. Думаю, хай ще тиждень дозріють, а там приїдемо і зберемо. А через тиждень приїжджаємо – нам вже хтось допоміг, обірвав сливу.
Паркан біля нас, звичайно, є, але його перелізти при бажанні не проблема. Грішили на сусідських хлопців. Я слабо могла уявити, що дорослі поважні сусіди будуть за нашою сливою полювати. У них свої такі ж є. З сусідами ми поки не встигли добре познайомитися.
Але я вирішила дізнатися, може вони бачили, хто у нас на ділянці лазив. Одні сусіди нічого не бачили, самі їздять рідко, а інша сусідка сказала, що господиня приїжджала та й обтрясла сливу. Я пояснила, що ми господарі ділянки, а вона каже – ні, там інша жінка у віці була. За описом вийшло, що це тітка приїжджала.
Я здивувалася, зателефонувала тітці, пояснила ситуацію, але вона божилася, що нічого такого не було, а сусідка головою пoїxала. Дивно це все було, звичайно, неприємно, але що зроби?
У мене минулого тижня видався тиждень відпустки, я вирішила провести його на дачі. Чоловік обіцяв вириватися до мене в міру можливостей. Два дні пройшли нормально, а на третій мене чекав сюрприз у вигляді візиту тітки.
Я вранці спала в будинку, двері закриті на ключ зовні, чоловік закрив, коли їхав. Чую, двері відкриваються, там замок голосно клацає. Думала, чоловік повернувся, щось забув. Але в будинок увійшла тітка, по-хазяйськи так озирнулася, плюхнулася сумка. Я в кімнаті в дверях стою і не можу зрозуміти, що відбувається, якийсь ступор напав спросоння.
Тітка ж переодяглася швидко і пішла на ділянку. Почала в мішки яблука збирати. Мене це так обурило. Я вийшла, привіталася, дивлюся на її реакцію. Вона зніяковіла, але дуже швидко прийшла в себе, продовжила збирати яблука, як ні в чому не бувало.
Мене це розлютило. Це наша ділянка, ми гроші віддали за неї, чому вона тут господарює. Вона мені у відповідь – тобі шкода? Виявилося, що сливи теж вона обібрала. Каже, висять нам непотрібні, чого добру пропадати. Їздила-то вона сюди частенько, ключі у неї були, ми ж замки не міняли ні від хвіртки, ні від дверей.
Прогнала я її з ділянки, тому що одна справа, якщо б вона попросила дозволу і приїхала за тими ж сливами, а інше, коли вона сюди господарювати їздить нахабним чином. У той же вечір чоловік приїхав замки замінив.
Так тітка ще здогадалася батькові зателефонувати і наговорити, що він мене виростив жадібною та невихованою, що я її прогнала. Сподіваюся, що після зміни замків вона більше на ділянці не з’явиться.