Ольга повернула чоловіка в сім’ю, а тепер шкодує

Прожити в шлюбі без малого п’ятнадцять років без сварок і скандалів дорогого коштує. Ось і Ольга вважала свою сім’ю міцною, чоловіка Андрія надійним, а їх спільне щастя безхмарним.

Підростали двоє діточок, у них з Андрієм нормальна робота, нормальний дохід. Не все, але багато могли собі дозволити.

Все звалилося в один момент. Як це часто буває, абсолютно випадково Ольга дізналася, що у Андрія є коханка. Протягом останніх двох років. Просто ось так він уміло приховував цей зв’язок.

Але що ще гірше, з електронного листування Ольга зрозуміла, що молоденька коханка довго схиляла її чоловіка кинути сім’ю і піти до неї. І ось, нарешті, він зважився. Виявилося, що на днях Андрій мав оголосити дружині про те, що у нього є інша, і він йде до неї назавжди.

Проплакавши ніч, і зумівши проковтнути образу, Ольга зрозуміла – сім’ю треба рятувати. Інакше та молоденька вертихвістка отримає її чоловіка, а їхні діти будуть рости без батька.

Не будемо розповідати про методи, які застосовувала Ольга. Однак, вже через місяць вона вижила суперницю, змусивши її наостанок оголосити Андрію про розставання.

Тепер їх союз отримав другий шанс. Так думала Ольга. Звичайно, перший час Андрій ходив якийсь ніби пpибитий. Але час лікує, а сім’я є сім’я. І так теж думала Ольга.

Але всі мрії про друге дихання їх відносин poзбилися об прибережні камені відчуження. Минали тижні, місяці. А вони з Андрієм так і продовжували залишатися чужими людьми.

У якийсь момент Ольга думає, що вже краще б вони посварилися з якого-небудь приводу. Краще б вже він накричав на неї за що-небудь. Так навіть цього немає.

Сплять здебільшого окремо. А якщо що у них і трапляється … Так краще вже взагалі без цього, ніж так …

Вранці майже мовчки снідають, збирають дітей до школи, розходяться по роботах. Увечері вечеряють, теж майже мовчки. І ось так другий рік живуть на «автоматі».

Заговорити з чоловіком про poзлучення у Ольги язик не повертається. А Андрій сам цю тему не зачіпає. Він взагалі, таке відчуття, став байдужим до всього, що відбувається навколо.

Скільки таке існування триватиме, ніхто з них не знає. Зате Ольга тепер точно знає, що даремно виживала суперницю, дарма повертала чоловіка в сім’ю.

Poзлучилися б ще тоді, до цього часу вже б пережила і нове життя почала, поки молода. Шкода, що вона відразу не змогла зрозуміти, що доля не виклик їй кидає, а дає шанс позбутися від нелюба і згодом ще стати щасливою.

А тепер вони продовжують жити разом, зображати з себе на людях ідеальну сім’ю і при цьому обоє залишатися глибоко нeщacними людьми. Може, повернути його коханку назад, поки не пізно?