– Уявляєш, виходить, що моєму синові від мене потрібні тільки гроші! Я від нього такого не очікував

Мене звуть Вікторія. Мені 37 років. Нещодавно я вийшла заміж за Андрія.

Хочу розповісти вам про те, що сталося прямо на нашому весіллі. Син Андрія від першого шлюбу, Олексій, підійшов до нього і запитав про те, як він розпорядиться своїм майном?

Мій чоловік був просто в шоці від цього. Андрій вмирати не збирається. Він ще здоровий, молодий чоловік. Йому тільки 45 років, а синові Олексію в цьому році виповнилося 20 років.

Як він взагалі міг додуматися до цього: таке запитати у свого батька? Та ще й на весіллі? Навіщо було псувати нам свято?

Зі своєю першою дружиною Андрій розійшовся сім років тому. Синові вже було тоді 13 років. Андрій чоловік самостійний і заможний. Він купив своїй колишній дружині і синові однокімнатну квартиру після poзлучення.

Правда, колишня дружина була цим не дуже задоволена. Казала, що він міг би купити їм і двокімнатну квартиру: а то, як же вони будуть жити удвох з дорослою дитиною в однокімнатній квартирі?

Але ж з іншого боку Андрій міг взагалі нічого не купувати своїй колишній дружині. Так вийшло, що за стільки років шлюбу разом вони нічого не нажили. Квартира у Андрія була дошлюбна, машину він оформив на фірму, а гроші зберігав на прихованих рахунках.

Андрій купив свою першу дружину квартиру недалеко від її батьків. У батьків першої дружини була трикімнатна квартира. Потім перша дружина зі своїм сином переїхала жити до батьків, а свою однокімнатну квартиру вони стали здавати.

Наталя ніколи не працювала, поки була одружена з Андрієм. Вона сиділа вдома і займалася сином і домашніми справами. Час від часу вона ловила чоловіка на інтрижках, але нічого довести не могла. А потім вона одного разу застала чоловіка в машині з іншою жінкою. Наталч розлютилася і розлучилася з ним.

А вже потім ми познайомилися з Андрієм. Я з сім’ї його не вела, так що у мене спокійна совість.

Ми чотири роки прожили з Андрієм в цивільному шлюбі. Всі роки чоловік платив Олексію аліменти. Крім цього дарував йому дуже дорогі подарунки: і хороші мобільні телефони, і дорогий одяг, і оплачував літній відпочинок і заняття з репетиторами.

Як тільки Олексію виповнилося 18 років, Андрій перестав платити йому аліменти, але як і раніше купував йому дорогі подарунки і давав гроші на кишенькові витрати. Вони часто зідзвонювалися. Андрій дуже пишався тим, що у нього з його сином такі чудові відносини.

На вісімнадцятиріччя він хотів подарувати Олексію автомобіль. Але я його відмовила від цієї ідеї. Сказала, що у хлопця ще вітер в голові гуляє. Щоб він не наробив дурниць. Андрій мене послухався, і машину синові не купив.

З Олексієм у нас були рівні стосунки. Ми не намагалися стати друзями, але вели себе по відношенню один до одного чемно і тактовно.

Спільних дітей у нас з Андрієм немає. Так ми і не плануємо їх. Але все-таки вирішили одружитися.

Відзначали ми весілля в хорошому пансіонаті. Поїхали туди на кілька днів. Всім своїм гостям ми зняли номери. І ось прямо на весіллі Олексій підійшов до батька і запитав:

– А як ти будеш ділити тепер своє майно?

Андрій був просто в шоці від вчинку свого сина. Він просто до сих пір прийти в себе не може. Він здивовано мені сказав:

– Уявляєш, виходить, що моєму синові від мене потрібні тільки гроші! Я від нього такого не очікував! Просто не знаю, що мені тепер і робити. Як мені тепер з ним далі спілкуватися?

Я співчуваю Андрію. Такого вчинку від його сина я не очікувала. Таке відчуття, що він чекає cмеpті свого батька. Як же так можна?