Нам з подругою по 65, вирішили жити разом і здавати одну квартиру. Що у нас вийшло в реальності

Ми вже давно обговорювали з подругою варіант проживання на одній території. Ми вважали, що це досить цікава ідея.

Коли ми розробляли стратегію спільного проживання, ми бачили в цьому тільки одні позитивні моменти.

Наприклад, і я, і моя подруга вже давно самотні, та й ми обидві дами у віці, а якщо щось трапиться, то ми завжди один одному допоможемо і навіть, якщо хтось із нас знайде супутника життя, то ми завжди можемо роз’їхатися.

У нас у обох діти живуть в інших містах, а тому нам нема чого хвилюватися, що когось із нас почнуть просити посидіти з онуками.

У молоді роки я з цією подругою жила на зйомній квартирі. У мене в той час вже була дитина, а у неї, ще не було, тому у нас є досвід спільного проживання і нам добре відомі всі недоліки один одного.

Разом веселіше і легше в фінансовому плані, так як ми всі витрати зможемо ділити навпіл, а сума від оренди однієї квартири буде нам служити відмінною надбавкою до пенсії.

Що ж у нас вийшло в реальності.

Перша суперечка, яка між нами виникла сталася через те, що ми не могли вирішити, яку квартиру вибрати для здачі в оренду її або мою. Ясна річ кожна з нас не хотіла пускати в своє житло сторонніх, а тому кожна з нас висувала вагомі аргументи на користь того, чому для життя більше підходить її квартира.

Приводом для другого конфлікту стало кількість речей, які я можу перевезти до подруги. Я була налаштована на те, щоб забрати все, але в її квартирі виявилося недостатньо місця. Чому ми це питання відразу не обговорили, для мене так і залишається незрозумілим.

Але і на цьому етапі ми не зупинилися. Ми зняли гараж і перевезли туди всі мої речі, які не вмістилися в квартиру подруги.

Спочатку я відчувала себе дискомфортно, але потім поступово звикла. Однак в нашому житті не було рівноправності, вона завжди перекладала речі, туди куди вважала за потрібне, так як це ж була її квартира.

Прецедентом для ще одного конфлікту стали гастрономічні пристрасті кожної з нас. Я тут вирішила не вступати в конфронтацію і прийняти її пропозицію. Поступово я звикла і мені навіть почало подобатися.

Ще одним приводом стало те, що я сплю дуже чуйно, а включений телевізор в сусідній кімнаті не дозволяє мені нормально виспатися. Ми вирішили купити мені беруші, але я ніяк не могла звикнути з ними засипати.

Під час спільного проживання з’явився ряд мінусів, але їх всі перекривали плюси, які ми собі намалювали, ще на етапі планування.

А потім впала остання крапля.

Приблизно місяців через сім, після того як ми з’їхалися, моя подруга стала дратівливою, а потім і зовсім перестала зі мною спілкуватися. Я не могла зрозуміти, чому вона образилася, що сталося? На всі мої запитання вона відповідала мовчанням і так тривало близько трьох днів.

Потім у мене не витримали нерви, і я розридалася, а подруга розридалася разом зі мною, а потім зізналася, що не знає, що з нею відбувається.

Ми сіли з нею і поговорили по душам, як виявилося і мені і їй наше спільне проживання в тягар, а тому, як тільки закінчитися термін договору оренди ми з нею роз’їдемося.