Батьки змусили брата вибирати між ними і його дружиною, а тепер не можуть змиритися з його вибором

Мама і тато у нас з братом досить специфічні люди. За ними цікаво спостерігати з боку, як серіал дивишся, але жити і постійно спілкуватися – дуже велика і невдячна праця.

Мама здатна з мухи роздути ціле стадо слонів, все-таки їй варто було виконати свою мрію і стати актрисою, всі драматичні ролі були б її. А тато впертий, або буде так, як сказав він, або ніяк. Навіть якщо вже сам розуміє, що не правий, його це не зупинить.

Шкільні роки згадую з жaхoм. Зате тепер я точно знаю, як ні в якому разі не можна поводитися зі своїми дітьми. Зараз іноді прослизають мамині нотки, але б’ю ceбe по гyбaх і йду думати над своєю поведінкою, тому що не хочу ставати на неї схожою.

У нас з братом характери різні, я більше тихенька – помовчу, послухаю, покиваю, а потім все одно зроблю по-своєму. Брат же більше схожий на батька, буде до талого доводити свою правоту, пpoбивaє лобом стіни і відстоювати свою правду. За це йому від батьків завжди більше діставалося. Мої поради, що можна промовчати і позбавити себе від купи проблем, він ігнорував.

Ми з братом, незважаючи на різницю характерів, спілкуємося чудово. А ось з батьками у нього стосунки з кожним роком все тільки псувалися. Найбільшою причиною для сварки стало весілля брата. Там історія закручена, як бразильський серіал.

Він з першого курсу зустрічався з дівчиною, але стосунки у них були як вулкан, то рівно і тепло, то каміння і попіл на всі боки. Розходилися і сходилися вони регулярно, а на останньому курсі посварилися вщент.

Іра, дружина брата, тоді дізналася, що вона в положенні, але з гордості і образи не стала нікому нічого говорити, твердо вирішивши народжувати для себе.

Коли живіт був уже помітний, братові про це донесли. Він хоч і запальний, але не дурень, прикинув на пальцях і зрозумів, що швидше за все скоро стане щасливим батьком. Ірина довго заперечувала, з гордості і образи наговорила йому гидот, вони знову посварилися, але брат все-таки з’ясував, що це його дитина.

Спочатку вони думали, що він просто братиме участь у її вихованні, але закінчилося все пропозицією руки і серця, яке Іра із задоволенням прийняла. Насправді, вони дуже один одному підходять. Я за них була рада. Чого не можна сказати про батьків.

Вони не повірили в історію, що це дитина брата, батько нагороджував сина невтішними епітетами, а мама ридала в голос, що його хочуть обдурити і використовувати і немає їм її материнського благословення. Так-то воно братові не дуже потрібно було. Брат з батьками перелаявся і зробив по своєму – одружився на Ірині. Батьки на весілля демонстративно не з’явилися.

Минув час, народилася дитина, характер брата не змінився, а ось Іра стала якось мудрішою і спокійнішою, по крайній мірі, зараз у них вже немає сварок. Живуть вони добре, хоч і небагато.

Ми з чоловіком намагаємося їм допомагати, у нас, на щастя, залишилося багато приданого для дитини. Наш скоро в школу піде, але всі речі, які були в хорошому стані, я дбайливо зберігала, як мабуть не даремно.

Мама з батьком же навіть жодного разу не приїхали подивитися на внучку, хоча брат і кликав на оглядини, переступивши гордість і послухавши умовляння дружини, що таки не чужі люди. Від того стало ще дивніше звучати запрошення брата і Ірини до них в гості. Нас, до речі, теж покликали. Мені ця затія відразу здалася якоїсь підозрілою, але нагнітати не стала.

Краще б не ходили. Батьки влаштували цілий спектакль, називаючи Іру невтішними словами і кажучи, що вона зaxoмyтaлa брата, змусивши ростити чужу дитину. А за брата їм соромно, що він такий сліпий бapaн і не бачить, що ростить чужу дитину. Хоча вже зараз дочка дуже схожа на брата – ті ж очі, ямочка на підборідді, волоссячко.

Як брат не розгромив там всю квартиру, я не знаю. Ми з чоловіком сиділи в шоці, Ірина плакала, дитина плакала, і брат наливався багрянцем. Але стримався, мовчки встав, забрав дружину з дитиною і вони пішли. Ми з чоловіком пішли слідом, спектакль закінчено.

На наступний день я дзвонила Ірині, щоб вибачитися за батьків і дізнатися як вони. Виявилося, що на цьому спектакль не скінчився. Через години півтори батько з матір’ю приїхали до них і заявили, що або брат зараз же збирає речі і йде з ними, або у них більше немає сина. Брат не довго думаючи випхав їх за двері і зачинив їх перед їх носом. Тепер ходить чорніше хмари.

Такого від наших батьків навіть я не очікувала. Сама я їм дзвонити не хотіла, але ввечері набрала мама, поскаржилася, що брат зовсім очманів, вигнав їх з татом з дому і вибрав якусь дівку, а не рідних батьків.

Їхати і втішати їх я в собі сили не знайшла, тому що тут вони настільки перегнули палицю, що і уявити складно. Висловлювати їм щось марно, до них не дійде

Вони здогадалися поставити вибір між ними, з якими у брата і так були напружені стосунки, і його коханою жінкою і дитиною. Чого вони чекали?

Дуже шкода, що через свій огидний характер батьки примудрилися так зіпсувати відносини з рідним сином і його дружиною, які їм взагалі нічого поганого не зробили. Але вони в усьому винні самі, дорослі люди, повинні були розуміти наслідки.