Якось пішов в магазин купити вермішель і зустрів свого начальника. На наступний день на робочому місці був сюрприз
Ця історія була 10 років тому назад. Я тоді працював в одній невеликій компанії, колектив хороший, бос строгий, але справедливий. Я тоді тільки “вставав на ноги” і збирав гроші на власну квартиру. А тому вирішив певний час пожити в маленькій кімнатці в комунальній квартирі.
І ось на вихідних, лежу на своєму старому ліжку, а їсти хочеться. Зібрався і пішов в найближчий супермаркет. Взяв вермішель швидкого харчування і йду до каси, а там мій начальник з візком повного продуктів. Я так трохи заздрісливо подивився, привітався.
Виходжу з магазину, а він якраз покупки грузив в багажник свого автомобіля. Він до мене першим заговорив:
– Тарасе, а чого ти їси таке? Чому картоплі не купив, яйця?
– Та я тільки кімнату в комуналці зняв, ще не купив нічого, тільки чайник, тарілку і бокал маю.
– Ну дивись, все буде, поступово, але буде. Але харчуватися треба правильно. Давай, щасливо.
– До побачення, Віктор Іванович.
В понеділок приходжу на роботу, підходжу до свого робочого місця, а там стоїть нова микрохвильова пічка, а на кріслі стояло нові одіяло і подушка, а під ними сковорідка. Приємно було до сліз.
Через пару годин передзвонив начальник і сказав, що це все подарунок, щоб я навіть не думав відмовлятися. Всім би таких начальників.