Прийшов жалітися на свою дружину до друга, той вислухав його і дав йому безцінну пораду
Якось в одного чоловіка настав досить важкий період в житті, він ходив похмурий і сумний, бачачи це його друг не міг пройти осторонь. Він розумів, що його колезі треба комусь виговоритися, тому запросив його до себе додому.
Як виявилось, в чоловіка були проблеми сімейному житті, все йшло до poзлyчення. Він почав свій монолог:
– Знаєш, Тарас, я впевнений, що моя дружина злaмaлa моє життя. От якби вона в вісімнадцять років не зaвaгiтнiлa, то я б закінчив університет і мав би вищу освіту, а поки я вчився, то мав би час, щоб нагулятися. Після університету я б знайшов нормальну роботу. Мої батьки б мною гордилися, а не відвернулися, які і мої старі друзі.
Його колега уважно вислухав, трошки подумав і сказав:
– Михайле, я не розумію в чому тут вина твоє дружини? Її вина в тому, що ти зpoбив дитинy? Чи в тому, що ти, навіть без хорошої освіти, зробив шикарний бізнес і живеш в нічому собі не відмовляючи? Чи може ти її виниш в тому, що твої батьки та друзі відвернулися від тебе, а вона залишилася поруч?
Згадай, як ти починав, коли ти жив в комуналці і торгував на ринку, хто завжди поруч з тобою? Не твоя вaгiтнa дружина?
Михайло задумався, перед його очима промайнуло все сімейне життя. Аж дійсно, де тут її вина? Навпаки, навіть її вaгiтнicть стимулювала чоловіка до нових звершень. Коли від нього відвернулися і батьки, і друзі, які вважали його невдахою, але вона вірила у нього. Чи може вона винна в тому, що у нього виросли крила і він власноруч вирішив зруйнувати власний шлюб.
Михайло швидко попрощався і побіг додому, по дорозі він придбав найкращий букет.