Свекруха всіх жаліє, всім допомагає, а з нас гроші тягне

Мама чоловіка – ще та жіночка, вона просто висмоктує весь позитив і, найголовніше, гроші. Скільки років цю жінку знаю, а не перестаю дивуватися – як можна бути настільки різнобічною людиною: всім вона помічниця найперша, а як до нас не прийде, тільки скаржиться, бідкається і грошей просить.

Свекруха у нас офіційно на пенсії, але сама ще працює, як сама каже, щоб вдома не закиснути. Їй потрібне постійне спілкування, але якщо чесно, то мама чоловіка просто не уявляє свого життя без перемивання кicтoчoк і збирання пліток. Вона завжди в курсі у кого що трапилося, хто чим xвopiє, кому хто зpaджyє, хто з ким п’є. Джерело непотрібної інформації, в загальному.

До цього захоплення у неї додається маніакальна потреба всіх облагодіяти. І сусідку-aлкaшкy черговий раз грошиками обдарувати, і бідну колегу по роботі проспонсорувати, адже у неї діти, а чоловік пішов, і бабусю з п’ятого під’їзду на таксі звозити в лікарню. Здавалося б, яка жаліслива жінка.

Тільки ось у бідної колеги машина крутіша, ніж у нас, а у бабусі з п’ятого під’їзду три сина і натовп онуків, які до неї через день їздять і в усьому допомагають. Про сусідку взагалі мовчу, та завжди знаходить гроші на гульки завдяки таким ось жалісливим, а потім то бійки, то загули, то до них швидка, то пoлiцiя – таке джерело для пліток!

Загалом, свекруха збирає навколо себе персонажів, які і без її допомоги найпрекраснішим чином живуть. Краще б вона притулкам допомагала, пуття було б більше. Але ні, в притулках ж одні злoдoї працюють. А сусідці зайва пляшкa просто життєво необхідна, вона піде на користь.

Якби шановна мама чоловіка займалася цим зі своїх кpoвних, то я б навіть слова не сказала, кожен сходить з розуму по-своєму. Але вона регулярно тягне з нас гроші. Уже не перший рік, між іншим.

Розтринькає всю свою зарплату і пенсію, тому прийде до нас з сумним видом, очі жалісливі-жалісливі, і давай розповідати про тяготи чужих людей. А потім закінчує тихою фразою “ну я і допомогла в міру сил”.

Ця кодова фраза означає, що грошей у мами немає, їй нема чого їсти і вона на межі вимиpaння. Причому це може статися і в кінці місяця, і в середині і на початку.

Ми з чоловіком скрипіли зубами, але давали грошей. А як відмовиш? Це все-таки не чужа людина.

А за місяць мама чоловіка могла і не по одному разу прийти. Все те саме: очі в підлогу, тихий сумний голосок і з подробиці, кого хто кинув і так далі по списку.

Ми останнім часом перестали вже давати гроші їй в руки, самі купували і продукти, і ліки,  комуналку самі платили. Ну так і це не допомагає. Наша жаліслива в дім нахлібників покличе, всіх нагодує, з собою дасть, а потім знову до нас з сумними очима.

Бачу єдиний варіант – селити її з собою, щоб була під наглядом, але тоді допомога вже мені знадобиться. Не знаю як відвадити її тринькати гроші. Нам синові на навчання збирати треба, а ми все на бабині примхи спускаємо.