По доброті душевній я запропонувала чоловікові забрати до нас свекруху. Яка ж я була наївна

Мене звати Маша. Я дуже добра і завжди намагаюся бачити в людях тільки хороше. Мені завжди траплялися на моєму життєвому шляху хороші люди, і розчарувань було дуже мало. Але ось зовсім недавно моє життя дуже сильно змінилося і в цьому винна я сама.

Моя свекруха виявилося дуже лукавою жінкою, і я змушена жити з нею в одній квартирі.

Перший раз я вийшла заміж, коли мені було всього 18 років. Мій чоловік був старший за мене на дванадцять років. У шлюбі з ним я народила сина, але жити разом ми не змогли. Напевно, в усьому винна велика різниця у віці і нескінченні відрядження мого чоловіка.

Ми прожили разом 6 років, і коли синові було 4 роки, ми розлучилися. Я повернулася жити до своєї мами. Вона на той час вже почала сильно xвopiти і потребувала моєї допомоги. Потім мама пoмepлa, і ми залишилися жити з сином удвох.

Ніяких серйозних романів у мене не було. Заміж я теж не вийшла. Мій син виріс і вирішив стати військовим. Він поступив і вже закінчив військове училище, тепер він у мене військовий.

Я залишилась одна. Мені стало так самотньо і сумно в своїй квартирі. Ось подруга мене і познайомила з чоловіком, який вже теж був в розлученні і шукав собі жінку. Ми сподобалися один одному, почали зустрічатися і незабаром одружилися.

Я знала, що у мого чоловіка є мама і сестра, але вони живуть в іншому місті, дуже далеко. А я так хотіла, щоб вони були присутні на нашому весіллі, але чоловік сказав, що сестра не може приїхати, тому що вона доглядає за xвopoю мамою.

І взагалі, про сестру і свою матір чоловік говорив з великим небажанням.

Після весілля мама і сестра мого чоловіка почали часто дзвонити нам по скайпу. Сестра чоловіка мені дуже не сподобалася. Вона рідко посміхалася і не хотіла розмовляти. Вона просто садила маму біля екрану ноутбука і сама йшла.

А от свекруха мені дуже сподобалася. Вона була з дуже добрими очима. Вона відразу стала називати мене донечкою. Чоловікові наші розмови дуже не подобалися. А ми зі свекрухою розмовляли про те, як вона себе почуває, і як було б добре нам з нею зустрітися.

І ось через півроку чоловік мені каже:

– Моя сестра більше не хоче сидіти з мамою! Вона дуже втомилася доглядати за нею! Мама хоче приїхати до нас. Якщо ти проти, то я скажу про це мамі і вона не приїде.

Я була просто в шоці! Як це рідна дочка могла відмовитися доглядати за своєю мамою? Я з радістю погодилася, щоб свекруха приїхала до нас. Я так хотіла, щоб у мене була друга мама.

Чоловік мене відразу попередив, що його мама – дуже своєрідна людина, з нею дуже важко. Але я чоловікові не повірила.

Чоловік поїхав і забрав свою маму. Я зустрічала їх на вокзалі.

І ось всього за місяць маленька худенька жінка перетворила наше життя на пекло.

Ми з чоловіком прокидаємося на роботу о сьомій годині ранку, але вже о шостій годині ранку свекруха починає стукати палицею по шафі, вимагаючи, щоб ми вставали, допомогли їй одягтися і приготували їй сніданок.

При цьому вона не їсть вівсянку, яку потрібно просто заварити. Їй потрібна каша, яку потрібно варити. Вона може просто понюхати кашу, сказати, що вона смердить і зажадати що-небудь інше на сніданок.

Вдень, поки ми з чоловіком на роботі, вона витворяє в квартирі справжнє неподобство: вона викидає весь одяг з шаф. Що вона там шукає – незрозуміло! І ввечері ми не знаємо ні хвилини спокою: дай, подай, принеси, прибери!

При цьому дуже часто їй взагалі нічого не потрібно, вона все це робить для того, щоб їй прислужували, і постійно кричить.

А ще моя свекруха дуже люблять працювати на публіку. Вона постійно розповідає сусідкам на лавочці, що ми змушуємо її все робити по дому і дуже погано годуємо. А ще вона ходить в найближчий магазин, купить там буханку хліба і цілу годину розповідає про те, яка у неї жахлива невістка, а син її в усьому слухається.

Коли я питаю свекруху про те, навіщо ж вона нас ганьбить, свекруха каже, що вона нічого подібного не говорила, а люди просто вигадують.

Уже другий місяць свекруха живе разом з нами. Вона взагалі не говорить спокійно. Тільки постійно кричить і вказує.

А ще я одного разу помітила, що свекруха ходить без палички і не горбиться. А як тільки вона мене побачила, відразу схопилася за спину.

Одного разу до нас прийшли в гості наші друзі і чимось дуже їй не сподобалися. Так вона влаштувала неймовірний напад кашлю і кашляла до тих пір, поки наші гості не пішли.

Я не витримала і подзвонила сестрі свого чоловіка. Запитала, що ж за xвopoбa така страшна у свекрухи? А вона відповіла, що нічим її мама не xвopiє, що вона просто дуже лукава жінка.

Назад забирати свою маму сестра чоловіка категорично відмовляється. У неї якраз почало налагоджуватися особисте життя.

Чоловік розуміє, що його мама заважає нам і пcyє нам життя, але він розуміє і свою сестру.

Ми просто не знаємо, що нам тепер робити. Здавати маму в будинок для людей похилого віку – ніби як негарно, але й жити разом з нею просто нестерпно.