Виходжу з під’їзду і чую: – Привіт, красунчик! Обертаюся, а там симпатична незнайомка

Сталася ця історія пару років тому назад, мені було тоді 27 років, ще був неодружений і жадав пригод і розваг.

Отже, розповідаю: виходжу я з під’їзду і вслід чую поклик:

– Привіт, красунчик!

Зразу приплив гормонів, настрій різко піднімаються, посмішка до вух, обертаюся і бачу симпатичну дівчину, років так 20-25.

– Привіт, – кажу я їй, передчуваючи приємне знайомство, – дякую, приємно.

І тут ви би бачили її обличчя, воно різко почервоніло, дівчина зніяковіла:

– Ой вибачте. Помилилася. Без лінз. Думала це мій чоловік.

Тут до під’їзду підходить мужик мого зросту і в такому ж сірому светрі і чорних джинсах як і у мене, цілує цю дівчину, і вони йдуть. А я стою і думаю: а й справді красунчик.