Мама зі свекрухою потирають руки, очікуючи нашої відпустки. Але їх чекає сюрприз – ми їдемо відпочивати

У нас з чоловіком наближається відпустка і обидві мами з нетерпінням потирають ручки, будуючи на нас грандіозні плани. Тільки ось в цьому році вони обидві “обламаються”. Досить з нас їх побутового paбcтва, ми поїдемо відпочивати.

У цьому році вперше за сім років ми вирішили з чоловіком з’їздити у відпустку і як слід відпочити.

Раніше відпустки у нас нагадували забіг з перешкодами, тому що обидві мами з ентузіазмом збирали будь-яку роботу, вважаючи. що у відпустці ми просто прагнемо займатися їх ремонтами, городами, закрутками і поїздками з ними до далеких родичів. Такий відпочинок вимотував часом сильніше, ніж робочі тижні.

Зіскочити з теми постійної допомоги ми намагалися неодноразово. Але якщо робити це м’яко, то нашого опору просто не помічали, а на жорстку відсіч ми отримували сльози, докори, істерики, виклик швидкої і написання заповітів. Так, ми як дві ганчірки на це велися, затуляли рота зі своїми протестами і йшли працювати на благо матерів.

Причому звідки постійно бралися справи – загадка, тому що кожні вихідні ми мчимо до них на допомогу. У мами трьохкімнатна квартира і живе вона одна, чим би там щотижня бруднитися?

Екскурсії до неї не ходять, наскільки я знаю, але кожні вихідні вона дзвонить і каже, що їй потрібна допомога. То вікна помити втретє за місяць, а то вони дуже вже пилові, вулицю не бачить. То кришталь в стінці натерти, то килими почистити, і на стінах які висять теж. Загалом, що не тиждень – купа нових завдань.

У свекрухи така ж пісня, тільки з дачею. Там теж завжди треба щось лагодити, правити, робити. Ось ніби кожні вихідні чоловік мотається, а до відпустки все одно купа справ у неї набирається, що без нас просто ніяк.

Окремою історією є одвічні закрутки. У нас їх толком ніхто не їсть, але мами постійно готують їх в промислових масштабах. Ну і зрозуміло, я приймаю в цьому безпосередню участь. Куди ж без мене.

У минулому році було дуже багато яблук, я думала, що пoмpu з усіма цими варенням, компотами, засушуваннями і іншим кошмаром. У мене, якщо що, сушені яблука з урожаю 2018 року лежать.

Ми з чоловіком кілька разів намагалися доносити, що ми втомилися на роботі і у відпустці добре було б відпочити. Але нам було в один голос заявлено, що кращий відпочинок – це зміна діяльності. Ось нам її і пропонують.

Ми пробували брати відпустки взимку, адже здавалося б, що можна робити взимку-то особливо? Але знову не вгадали. Нас чекав ремонт, тому що взимку знижки на будматеріали і всякі розпродажі.

Коли народилися діти, ми думали від нас хоч тимчасово відстануть. Та куди там. Бабусі милостиво погоджуються сидіти з дітьми, поки ми як раби на галерах горбатимось на городах, ремонтах, засолюваннях та інших завданнях від мам.

Ось і на цю відпустку нам вже закинули вудки. Свекрусі потрібно дачний будиночок пофарбувати, паркан оновити, яблуню стару спиляти і викорчувати, мама чекає мене, щоб закрутки домашнього хрону зробити, та й у якоїсь троюрідної тітки ювілей, вона обіцяла бути, тому ми повинні її відвезти на машині.

Начебто ось всі справи такі, не дуже виснажливі, але якщо брати всі разом, то виходить, що всю відпустку ми займалися незрозуміло чим. І самі не відпочили, і дітей нікуди не вивезли, і мами не відстануть, найближчим часом знову завдань нам знайдуть.

В цьому році ми вирішили, що вистачить. Сил реально немає, хочеться тупо сидіти в шезлонгу і витріщатися на воду. За кордон ми вирішили не їхати, страшно, але забронювали будиночок на базі відпочинку. Там і якась розважальна програма є, і спа-програма, і інші дрібні радості. Ні готувати, ні прибирати, ні бігти кудись стрімголов не треба – краса.

Мами про це не знають, тому що в іншому випадку почнуться маніпуляції і не факт, що ми не зламаємося.

Так, можливо, це не дуже чесно і правильно з нашого боку, але по-іншому ніяк. Врешті-решт ми ж повернемося, а їх справи нікуди не втечуть. Хрін нормально зберігається, будиночок без фарбування не впаде, до родички можна з’їздити на автобусі. А ось відпочити нам з ними не вдасться.