Якби не борщ, я б напевно одружився. Розповідаю, як мені “пощастило”

За Катею я доглядав кілька місяців, красива така, тоненька і неймовірно мила. На француженку схожа, така зворушлива. Відразу ж, з першого дня захотів одружитися, захищати її і не відпускати далеко.

Вона ще й вихована, скромна, в гості мене довго не пускала. Ну зрозуміло ж, навіщо на початку знайомства хлопці в гості рвуться, спілкуватися-то можна де завгодно. Виставки он, ролики, прогулянки. Але з часом почала довіряти, прийшов в гості.

“Засидівся” у неї надовго, вже і їсти хочеться.

Я говорю:

– А може, приготуємо що-небудь? Моя майбутня дружина готувати вміє?

Катя засяяла, запитала, що хочу. Я про борщ відразу, дуже люблю домашній.

І ось моя дівчинка поставила варити буряк. Поки він варився, ми просто чекали. Дві години чекали! А потім Катя його терла, забруднила все навколо. Потім прийшов час відварювати моркву. Через годину з’ясувалося, що борщ без м’яса.

За час, що вона його готувала, я встиг замовити нам піцу, серйозно.

І пробував це вариво тільки з ввічливості, така гидота вийшла. Загалом, не одружився я, Катя тепер друзям розповідає, що добився свого і кинув. Але я її борщем не ганьбив, може, навчиться ще.