Вирішили відправити з чоловіком дітей на місяць до бабусі. Як вони вернулися, зрозуміли, що дешевше було б злітати на курорт

Ми з чоловіком живемо в місті, як і його батьки, а ось мої живуть у селі в сусідній області. Дітям зараз 5 і майже 7 років. Вирішили відправити на місяць до моєї мами, вони з батьком дуже хотіли побачитися з онуками.

Дуже вдало вийшло, що відвезли малих на травневі, самі побули там дня чотири, допомогли по господарству, чим змогли, і поїхали додому. Я спочатку переживала, вперше залишаю дітей одних на такий тривалий термін.

– Та що ти переживаєш, тебе ж якось виростили. І з онуками впораємося, якщо що, я тобі подзвоню, – заспокоювала мене мама, випроваджуючи за хвіртку.

Звичайно, ми привезли всі необхідні речі, пакети з їжею, мамі грошей залишили, на продукти там і хіба мало що ще знадобиться. Мамі дзвонила щодня, дізнавалася, як вони там ладнають, адже для дітей це теж новий досвід.

– Так все прекрасно, не переживай. Тільки в їжі вони у тебе примхливі виявилися, – сказала мені мама на третій або четвертий день.

У сенсі, примхливі? Вдома їли все без якихось примх. Стала уточнювати. Виявилося, що малі почали крутити бабусю з дідусем на всякі газовані води, солодощі та чіпси. А ті з радістю купували, ми ж грошей залишили. Звісно, що після такого перекусу вони супи їсти вже не будуть.

Зробила мамі навіювання, щоб не балувала онуків, а то вони швидко на шию сядуть. Вона пообіцяла, що все буде нормально.

Ще через кілька днів мама подзвонила і зам’явшись попросила прислати ще грошей. Я здивувалася, бо з запасом залишала грошей. Уточнила, що сталося.

– Та ми тут в райцентр виїжджали, такі костюмчики на них були, в їх розмір і якісні, ну я і купила. Вам все одно знадобляться, в садок там на свято, в школу, – розповіла мама.

Я подумки сказала погані слова, тому що діти ростуть по годинах і до кінця літа просто не влізуть в ці костюмчики. Просто гроші на вітер. Попросила маму погоджувати такі покупки зі мною. Гроші, звичайно, перевела.

Коротше кажучи, за місяць я висилала гроші не один раз. То вони з’їздили в зоопарк і на атракціони, то молодший втопив дідусевий телефон, то їм терміново потрібно розплатитися за самокат, який вже привезли, а тут грошей не вистачає. Потім діти захворіли, ліки теж недешеві, плюс мама вітамінів накупила всяких і відвезла їх в платну клініку на прийом …

– А вони у тебе взагалі в курсі, скільки ми заробляємо? Або у них установка, що раз міські, то в золоті копаємось? – обурювався чоловік.

Я психанула, нагадавши, що його батьки, хоч і живуть поруч, інтересу до онуків не виявляють абсолютно. Свекруха пару раз залишалася, коли просто ніякого варіанту не було, так до сих пір цю допомогу пригадує. А мої батьки погодилися дітей забрати на місяць.

Потім плавно перейшли до спогадів, хто з батьків чим допомагав.

– Мої батьки в гості приїжджають – завжди понавозять гостинців, закруток, варення. Твої приходять – дай Бог рулет якийсь до чаю принесуть. – Злилася я.

– Зате мої на ремонт грошей дали, це важливіше, ніж закрутки, не думаєш?

– А що ж ти тоді їх лопаєш, як не в себе ?!

Коротше, з чоловіком ми посварилися страшно. В результаті помирилися, звичайно, але осад залишився. І від того, що він в чомусь має рацію, і від того, що це перша така велика сварка.

На цих вихідних забрали дітей додому. Мама витирала сльози, цілувала онуків, тато теж сльозу пустив, діти ревіли, ледве виїхали. Банок нам з собою надавали.

Ось ніби від чистого серця все робили, але грошей на ці канікули пішло стільки, що ми могли всією сім’єю злітати на який-небудь недорогий курорт.

Звичайно, батьки намагалися онукам догодити, а їх кошти такі витрати не дозволяють. Але і ми з чоловіком не мільйонери, щоб за один місяць спускати на дитячий відпочинок такі гроші.

Мама просить онуків на літо до неї привезти, але я не впевнена, що це хороший варіант. Але як відмовити так, щоб вони з батьком не образився, поки не придумала.