Відпустку вирішила провести в сина, думала погуляти, відпочити. Ага, розмріялася – весь час драїла квартиру, адже невістка мені попалася ще та

Діти живуть в місті, а я в селі. Вони одружилися в минулому році, але в гості я до них ще не приїжджала. В цьому році вирішила залишити всі городні справи і трохи розвіятися, поживши міським життям. Всю худобу на сусідів залишила і поїхала.

Хотіла по набережній прогулятися, в кінотеатр сходити, вперше в ресторані повечеряти. Син був не проти, та й невістка не суперечила. Приїхала я днем ​​- син мене зустрів прямо на вокзалі. Коли він привів мене додому, невістки не було. Він залишив мені ключі і поїхав на роботу. Я оглянула все і за серце схопилася – який же там був бардак!

На підлозі крихти, плитка вся в незрозумілих плямах, а на кахлі застиглий жир. Вони ж знали, що я приїду, не могли хоч трохи прибратися? Я вирішила відразу ж навести порядок, адже там дихати було важко. Я думала, діти мене віддячать за старання, а вони навіть не помітили змін.

Ми повечеряли і розійшлися по різних кімнатах. Вранці я взялася на сантехніку і кухню. Цілий день витратила на прибирання, але знову жодної реакції ні від сина, ні від невістки. Мені навіть спасибі ніхто не сказав. А я так втомилася, що вже не хотілося гуляти і трапезувати в ресторані.

Син через тиждень повіз мене на вокзал і каже:

– Ти ж гуляти приїхала, чому жодного разу з дому не вийшла?

І тут моє терпіння лопнуло – я висловила йому все своє невдоволення. Я сказала, що з дня на день драїла їх бомжатник, а вони навіть не звернули на це увагу. А у відповідь почула:

– Тебе хтось просив це робити?

Річ у тім, їм і так добре жилося, це була моя ініціатива. Мовляв, треба було не звертати увагу. А як? З закритими очима по квартирі пересуватися? Їсти з посуду, від якого верне?

– Мам, для нас важливі заходи, хороші фільми, друзі і любов, а не стерильність. Ти занадто морочишся, сама затьмарюючи своє щастя. Коли ви бачимо, що в квартирі брудно, викликаємо клінінг. Адже ми думали, що тобі нудно, тому ти шукаєш себе роботу. Ти сама вибрала, чим тобі займатися у відпустці. Ми в цьому не винні! – відповів син.