Робив тещі паркан з 7 ранку, а вона навіть пообідати не дала. Налила чаю, сказала, їжа мене вдома чекає
Теща чекала мене прямо з ранку, здуру пообіцяв їй допомогти з парканом. Встряв по саме неможу: і матеріали довелося вибирати, і на свої гроші купувати, і з роботи відпрошуватися. Не про це я думав, коли ляпнув про допомогу.
Але приїхав, як домовлялися, ще до сходу. Вдома ж теж справ повно, і на роботу в понеділок хотілося б з’явитися в нормальному стані. А значить – виспатися треба.
У сімейному чаті попросив допомогти, не можу я один залізні стовпи перевертати. Але всі відхрестилися, хоча зазвичай сім’я один одному охоче допомагає. Знали тещин характер!
Ну а я що? Назвався вже грибом, ось і возився з парканом з сьомої ранку до третьої, перервався тільки раз, на короткий дзвінок з роботи. Втомився, самі розумієте, аж ноги тремтіли від утоми. Спостерігав краєм ока, як теща стіл накриває, вже і сусідка до неї прийшла, і родичка за стіл сіла.
Думаю, фарбування на потім залишимо, або нехай сама фарбує. Виходжу, кажу, готове, приймайте роботу. А мені б пообідати поки, ще до дому сотню кілометрів їхати.
Тещенька побігла, паркан новий оглянула, і каже:
– От дякую! Ну, до побачення, до побачення …
– Обідати, – знову їй кажу, – будемо? Мені ще до дому добиратися пару годин.
Ось вдома і поїж, – на блакитному оці заявляє теща. – А чаю наллю, якщо хочеш.
Сусідка і тітка дружини сидять тут же, жують, на мене дивляться.
Тещенька і раніше відрізнялася, звичайно, але подібного ступеня свинства я не чекав. Вдома сказав дружині, нехай далі твоя мама робочих наймає, я у неї навіть цвяха більше не заб’ю.
Посварилися, дружина на мами бік встала.
Вирішив для себе знайти сім’ю, де я буду їсти, коли голодний. А дружина нехай з тещею вирішують, де хто повинен обідати.