Довгоочікувану відпустку мені зіпсувала теща зі своїм городом. В підсумку я розлучився з її донькою

Мені 35 років, ще недавно я був щасливо одружений. Ми прожили разом 5 років і я б щасливий був жити так і далі. Юлька молодша на 6 років, ми вже перевірили почуття уздовж і поперек, вирішили, що пора заводити дитину. Але поки я ще пропадав на роботі цілодобово, забезпечуючи сім’ю і страхуючи дружину.

Вона рік тому пішла зі школи і почала розвивати фріланс, щоб не голодувати на педагогічні декретні. В неї є власна справа – тортики на замовлення, вже приносила перший дохід, але я поки що працював за двох. І зрозуміло, мріяв про відпустку.

Спав і бачив, коли отримаю відпускні і звалю на пару тижнів на море! Сподівався, поверну в наше виснажене життя пару романтику, а може, ми вже втрьох з моря повернемося.

І ось відпустка на носі, я метався куди б то поїхати.

Дружина м’ялася, їй не хотілося сильно витрачатися і їхати далеко-надовго, їй перепав замовлення на перший весільний торт. Упустити таке новачкові – cмepтi подібно. Але тут з’явилася теща.

Та що вам то море, – заголосила вона, – ви знаєте, скільки там все коштує? Та хіба у нас не те ж саме сонце, їдьте краще на дачу нашу. Краса, річка, роздолля. І ягоди, і овочі-фрукти.

Юлька на електричці за півтори години встигне до будинку доїхати, замовлення не упустить – і знову на дачу. Що вам то море, вам яка різниця, де лежати? Випити і у нас можна, барів вистачає.

Я дивився на неї, палаючу ентузіазмом, прикидав: але ж правда. Відіспиться на свіжому повітрі. Вранці були вже у мами Томи.

Вона господиня просунута, у неї все засаджено, забудовано з розумом, сорти підібрані, так що 10 соток працюють за всі тридцять. Але коли я побачив кількість бур’янів, зрозумів: ми попали.

У перший день вона, як справжня Баба Яга, нас обходила. Нагодувала, дала відпочити, відпустила на річку. До вечора м’ясо засмажили. Але ще на річці вона заїкнулася:

– Ви ж мені з городом допоможете?

Юлька закивала, як вона матері відмовить? Але кивала вона за мене теж, а я мовчав. Тещенька у нас з таких, що попросивши попити, змусить колодязь викопати.

Допомогти мені не лінь, але допомога по визначенню справа добровільна, від душі. А я встряв у рабство, і не усвідомлював навіть, наскільки.

Заснули ми з Юлькою о другій ночі, о сьомій теща вже трясла мене за плече:

– Юр, вставай косити. Вставай, а то жарко буде скоро …

Орав я без продиху. Тягав, закопував, викопував, поливав, лагодив, … Вкладав, гарував і навіть посуд за собою сам мив.

Коли зрозумів, що хочу на роботу, що дитину ми при тещі не зробимо, вона щохвилини на голові сидить – розлютився на шостий день. Але дружина різко встала на мамину сторону, вона так і планувала, як з’ясувалося, затягнути мене на город і змусити витратити всі відпускні на цю дачу.

Заяву на розлучення я подав, скоріше, з психу. Накрутив себе, коли їхав додому, обдертий, обгорілий, в саднах і з брудом, який намертво в’ївся під нігті. Юрист, обличчя компанії, ха! Цілий тиждень приводив себе в божеський вид.

Але дружина моментально погодилася розлучатися, не через тортика вона в місто рвалася, виявляється, коли намагалася залишити мене одного у тещі. Так що на краще все.