Суцільний паркан на ділянці довелося демонтувати, але й ми не ликом шиті. Розповідаю про відносини з сусідами

Ми колись вибрали останню ділянку на краю селища, так що сусід у нас був всього один, праворуч. Будинок ми ставили в минулому столітті, в 1997, але ще до початку будівництва обгородили ділянку суцільним парканом.

З сусідом, втім, склалися нормальні, в прямому сенсі слова добросусідські відносини. Але 10 років тому він вирішив позбутися від усього майна і перебратися ближче до дітей. А новим сусідам наш суцільний паркан виявився, як кістка в горлі.

Вони ходили, спершу натякали, а потім і прямо заявили, підкріпивши якимось посиланням на закон:

– Прибирайте суцільний паркан, не маєте права.

Скандалити ми не збиралися, права качати теж. Тим більше, нам-то сонячно, а у них від паркану – тінь. Навіщо створювати конфлікти, нам з ним ще сусідити. Огорожу ми прибрали, на старі стовпи натягнули сітку-рабицю. Більше на кущі тінь не падала.

Тільки вхід і ворота залишили суцільними, тобто, штакетними.

Але час йде, селяться нові люди. У нас з’явився ще один сусід, вже позаду нашої ділянки. І він, як ми колись, насамперед почав зводити суцільний щільний паркан. Ділянка у нього велика, так що паркан проходить і ззаду нашої ділянки, і збоку ще. Всупереч всім сучасним нормам.

Як тільки він почав монтаж, ми тут же підійшли до нього з проханням: не треба нам такого паркана. Або нехай за нормами ставить, на півметра від межі, або з сітки. І не вище 1,6 метра, такі вже норми в наших краях.

Новий сусід тільки посміхнувся:

– Розкажіть юристу про закон! Або в прокуратуру сходіть, там мої друзі-колеги вас з радістю проконсультують. Краще не починайте навіть виступати.

І ось по межі стоїть триметровий паркан, а ми світу білого не бачимо. Сонце заглядає тільки вдень, поки високо, і ввечері, коли переходить на іншу сторону.

Що ж, юрист, так юрист. Але ми і самі з вусами. Розмовляли з ним словами. Звернулися до нього в письмовій формі.

Потім в адміністрацію писали, ті навіть відповіли, мовляв, розберуться. Повідомили в поліцію, але він шле співробітників лісом.

Ми плануємо судитися, налаштувалися йти до останнього.

Прикро нам. Ну не хоче він, щоб ділянка проглядалася – нехай відсуне паркан. Або хто йому не дає відгородити якусь зону всередині, ділянка ж величезна, засаджена. Тим більше, просили ми ще до того, як він паркан замовляв. І закон існує, дотримуйся. Два з половиною метра паркан, ну куди це?

У нас тепер земля пропадає, нічого не росте. А все заради того, що сусідові лінь на ділянці штани одягти.