Надоїли докори і насмішки чоловіка з того, що я втомлююсь вдома з трьома дітьми. Вирішила його провчити і поїхала на море одна. Розповідаю, як він на це відреагував

Місяць тому я потрапила в лікарню. У мене з чоловіком троє дітей, два сини і дочка. Старшому синові 10 років, середньому – 6, а наймолодшій доньці – 1 рік. Поки я була в лікарні, чоловік справлявся з дітьми добре. Батьки наші теж допомагали.

Чоловік працює на роботі, де часто відправляють у відрядження. Буває, що він вдома місяцями не з’являвся. Я працюю в ресторані кухарем, але зараз я в декреті.

Час я не витрачаю даремно. Я встигаю і за дітьми дивитися, і порядок наводити і випікаю десерти на замовлення. Живемо ми в моїй квартирі. Мені вдалося купити її ще до шлюбу. Я мріяла про власне житло і багато працювала. Трошки сім’я допомогла, ще трохи позичила і придбала двокімнатну квартиру.

Чоловік мій добре заробляє, рази в три більше ніж я. Але і витрат у нього більше. Він допомагає своїй родині і сам любить витратити чималу суму на своє хобі. То йому потрібен новий хороший планшет, то новий автомобіль, або ж захочеться купити найбільший телевізор в магазині. Мені ж він дає гроші тільки на продукти. А в побуті взагалі ніякої допомоги немає.

Він, як і його мама, вважає, що на те я і жінка, щоб встигати і з дітьми бути і вдома все зробити. Так і є, я все встигаю, але допомогу міг би і запропонувати. Діти повністю на мені, свого тата бачать рідко. Якщо він не у відрядженні, то він або з друзями час проводить, або дивиться телевізор або ж просто втомлений і чіпати його не треба.

Останнім часом моє здоров’я стає все гірше і гірше. Постійна втома, недосипання і відсутність будь-якого відпочинку дали про себе знати. Бабусі почали допомагати, коли я потрапила в лікарню.

Готували їсти і мені, і чоловікові, і дітям, прибирали, гуляли з дітьми, та ще й свої справи намагалися встигнути вирішити. Не без конфліктів, звичайно, адже плуталися один у одного під ногами.

Коли я вийшла з лікарні, у мене було дві мети: перестати скиглити, що мені важко, і пошкодувати бідного тата, який провів зі своїми дітьми аж два тижні. Я була просто в шоці, коли чоловік мені після лікарні сказав, що мій декрет – це просто курорт. Так все легко і казково.

Ну, звичайно, коли є підмога в 8 рук – 2 бабусі і 2 дідусі. Нормально так. Почалися запитання на кшталт «А з чого ти можеш втомлюватися?». Дійсно, чому ж я втомлююся від трьох дітей, побуту і роботи.

Після цієї розмови я вирішила, що поїду у відпустку. Роки 3 вже не бачила моря. А дітей залишу з чоловіком вдома. А що? Це ж так легко. Від чого там втомлюватися? Після такого «виклику» чоловік дуже здивувався, але не відступив. «Ха! Налякала! І я легко з ними впораюся! Їдь куди хочеш! ».

Я вирішила не втрачати такого випадку. Купила тур на море на два тижні. Перед тим як поїхати, дала чоловікові чіткі вказівки і попросила не турбувати мене зайвими питаннями. Все ж елементарно.

Наші батьки мене не зрозуміли. «Як ти можеш кидати дітей?” І ще багато докорів полетіли в мою адресу. А я сказала їм, щоб вони не допомагали чоловікові, як би він не просив. Пояснила, що хочу довести йому, що декрет з трьома дітьми – це не відпустка і не відпочинок.

Таким своїм вчинком я хотіла в першу чергу довести чоловікові, що мені доводиться важко і я хочу від нього розуміння і допомоги. Не так сильно я хотіла відпочити, як хотіла, щоб він мене зрозумів.

Але відпочивала я просто прекрасно. Два рази ходила на море, читала цікаві книги, багато гуляла і просто насолоджувалася життям. Бабусі слово стримали: жодна з них так і не прийшла на допомогу до чоловіка. Я навіть описати не можу вам, наскільки класно я відпочила. Це як ковток свіжого повітря. Такий щасливою я, мабуть, ще не була!

А коли приїхала, то чоловік одразу кинувся мені в обійми. З того дня в нашій сім’ї все змінилося. Чоловік сказав, що я можу працювати хіба для свого задоволення, все інше забезпечить він.

Тепер чоловік проводить з друзями мало часу, а з дітьми багато. Купує їм все, що вони схочуть. Замість дорогих гаджетів ми почали всі разом подорожувати. Ми чудово проводимо час разом.