Не приїжджав на дачу пару тижнів – а сусіди вже посадками на моїй дільниці зайнялися. Парник, огірочки. Вирішив їх провчити, так мене ще є винним зробили

Заміська ділянка у мене невелика зовсім, але цей шматочок землі потрібен мені, щоб відпочивати від роботи душею. Я розгружаю там голову, відсипаюся під щебет птахів, а потім з новими силами повертаюся в свій чудовий юридичний світ.

Звичайно, нерозумно з хорошою зарплатою займатися грядками, ту ж морквину я можу купити в будь-якому магазині органічних продуктів. Але ділянку мені цей миліше, я немов у дитинство повертаюсь, можна побути собою. І перед сусідами я своїми посадами не блищу, самі розумієте, почнеться напряг. А я розслаблятися їжджу.

У мене є старенький будиночок з диваном на горищі, мангал у дворі, навіть альтанка. Баня поки сусідська, але я вже планую зібрати власну, нехай і до мене в гості приходять. Після лазні ще й паркан організую – і краса, хоч голим загорай. А поки до сусідів праворуч і ліворуч безпосередньо ходжу.

Гуляю там по лісочку поруч, то грибів. То звірів сфотографую. З сусідами справа поговорити одне задоволення, спокійні вони, без викрутасів. Одна тільки дама зліва все дістає мене, чому земля пропадає. Але я її, вчительку, розумію, з їх зарплатами без городу складно.

Але Віра Максимівна ось мене зрозуміти не хоче, що не та у мене робота, щоб ще про полив переживати. І навіть дратувати стала, як не приїду, вона по моїй дільниці совається, щось все виглядає, губами ворушить.

Якось не витримав:

– Віра Максимівна, а що ви у мене шукаєте, чому не у себе?

– А я дивлюся, любий, – відгукнулася жінка, – де б тут цибульку приткнути. У тебе місця повно, ти ж працювати не бажаєш, відпочиваєш лише. Може, я б посадила цибульку-то? І з тобою поділюся.

Я так розгубився, що навіть ляпнув, мовляв садіть, не шкода. Що мені з тієї грядки цибульки? Сваритися з сусідами по дачі – смерті подібно, самі розумієте.

Правда, сам був не радий потім, вона до цієї цибульки металася, як до улюбленого чоловічка, кілька разів на день. Вже не розслабишся, в трусах Не вийдеш в туалет. Але що робити, сам слабину дав. Але відпустка моя скоро, кілька тижнів я її взагалі не побачу.

Після морського відпочинку виявив на ділянці парник, грядки … Весь мій газон рівний був перекопаний, угноєний – і я ще й повинен боятися наступити на грядку!

Навіть не подзвонила, не спитала. На місці для лазні стоїть її теплиця, а мої будматеріали без мене вивантажили на вулиці, на ділянці просто нікуди! Чудо, що розтягнути не встигли! Інший сусід нормальний виявився, пригледів. З ним я і поїхав в будівельний магазин, організували паркан. Немає чого тут вчителям господарювати.

Через тиждень вона з’явилася і влаштувала скандал: через паркан їй незручно за помідорами ходити. Веліла мені самому за її розсадою дивитися.

Ну тут вже нерви не витримали, видер я всю її розсаду і їй в відрі приніс. І парник розібрав. Не вітається більше, раз я хамом таким виявився.