Через 12 років зустріла своє колишнє кохання в ліфті, як виявилось – ми тепер сусіди

– Потримайте ліфт! – крикнула Світлана і забігла в відчинені двері.

У ліфті стояв чоловік. Ліфт рушив вниз. Світлана стояла обличчям до дзеркала, і тільки хотіла відвернутися, як їй здалося, що обличчя чоловіка було їй знайомим.

– Дивилися нову квартиру? – запитав чоловік.

– Ні, нам меблі привозили. Ось надумали Новий рік вже на новому місці зустрічати.

– Це правильно, ми плануємо теж встигнути до Нового року. Щоб уже зустріти його в своїй квартирі.

Чоловік підняв очі і подивився на Світлану. Вона змогла розгледіти його обличчя …

– Коля, це ти?

– Світлана-а-а?… – протягнув Микола.

– А тобі йдуть окуляри. Я так відразу і не впізнала через них тебе.

– Ти що, стала брюнеткою?

– Ну вже давно, ще після Інституту змінила імідж.

– Так це виходить і ти в цьому домі теж квартиру купила?

– Так, ми купили, з чоловіком. І ніби як ми з тобою тепер будемо жити на одному поверсі.

– Ось це сусіди. Зустрілися через десять років, хто б міг подумати!

– Дванадцять вже пройшло, Коля.

Коли Світла приїхала додому, вона сказала чоловікові, що їй зовсім перестала подобається квартира. Вона знайшла тисячу причин, чому їм потрібно терміново шукати іншу, при чому в іншому районі міста. Коля, повернувшись до дружини, говорив практично те ж саме.

Але і чоловік Світлани і дружина Колі не хотіли навіть чути про це. На порозі був Новий рік, вони довгий час вибирали, і все йшло добре. Тому подружжя двох колишніх коханих вирішили, що це просто якась примха, може бути на фоні стресу, може бути просто «бзік».

Ясна річ, що Коля, рівно як і Світлана, не змогли зрозуміло пояснити причину своєї неадекватної поведінки. Ніхто з них не хотів розповідати другій половинці, що зустрів у ліфті колишню любов.

Думки плуталися, але обидвоє про себе думали, що вчасно це все сталося. Що можна ще якось виправити ситуацію, щоб не жити на одній сходовій клітці, зустрічаючись мало не кожен день. Спогади були не дуже добрими, адже тоді, 12 років тому їх розставання стало скандальним. Таке сусідство не влаштовувало нікого і обидвоє чітко вирішили будь-що міняти квартиру.

Вони перетиналися в Інституті на іспитах і захисті дипломів. Вони навіть не віталися, проходячи повз один одного.

Через рік після розставання Світлана дізналася, що Коля одружився на дівчині, з якою познайомився на фірмі, куди пішов працювати після закінчення навчання. Світлана вийшла заміж ще через пів року, але її весілля було як помста. Вона відчайдушно чекала, що він повернеться, але коли дізналася про одруження, вирішила будь-що обзавестися чоловіком.

Вже через три місяці після весілля Світла кинула чоловіка,. Свою долю вона зустріла в літаку, коли летіла на відпочинок.

Ось тому і Коля, і Світлана не хотіли ніякого сусідства. Свої відносини вони давно залишили в минулому. Але тепер бачити людину, за якою в молодості божеволів кожен день в ліфті свого будинку? Ну вже ні … Міняти. Міняти квартиру, вулицю, район. Такі думки миготіли в головах колишніх коханих.

Світлана не знала мобільного Колі, тому подзвонила в його адвокатське бюро. Він запитав, немов уже чекав її дзвінка:

– Привіт Світлано! Що будемо з нашою ситуацією робити?

– Давай зустрінемося, поговоримо і вирішимо.

Вони підійшли до ганку кафе одночасно. Коли увійшли всередину, всі дивилися тільки на них, разом вони виглядали ідеальною парою.

Замовили каву. Світлана завела розмову першою.

– Бачишся з ким-небудь з інституту?

– Практично ні. – відповів Коля. – Сім’я, робота, та й не люблю я минуле згадувати.

Світлана в збентеженні водила пальцем по столу, потім запитала:

– Як твоя сім’я? Дітьми обзавелися?

– Так, у мене хлопчик і дівчинка! Вони дуже класні, хочеш, покажу! – і Коля дістав телефон, почав гортати фотографії.

Світлана помітила, що вся галерея була завалена знімками дітей і дружини, усміхненої на всіх фото.

– Ким вона у тебе працює? – запитала Світла.

– Вона як і ми з тобою – юрист, але зараз займається з дітьми. Як мама вона просто супер! А як у тебе склалося сімейне життя?

– А у мене вже троє! Тому-то й квартиру міняємо.

– Та ти мене обставила, вже трьох встигла! А чим чоловік займається?

Світлана стала захоплено розповідати про сім’ю, про те, який у неї чоловік, теж показала фото з телефону. Коля слухав її розповідь і про себе думав, що ні краплі не ревнує, а, навпаки, тільки щасливий, що у Свєти все добре.

Думки Свєти були майже такими ж. Вона дивилася на дружину Колі і про себе думала, що вона дуже мила, але чому немає ревнощів? Навіть дивно.

Поговоривши близько години про своє життя, вони повернулися до тієї теми, заради якої прийшли в кафе.

– Коля, адже і ти, і я щасливі. У нас прекрасні сім’ї, виходить, що тоді ми зробили правильно, що розійшлися. Напевно, ти мав рацію, нічого б не вийшло.

– Я іноді згадую про нас, – зізнався Коля. – І теж думаю, що, мабуть, тоді все сталося так, як повинно було бути. Я шалено люблю дружину, вона у мене краще за всіх. Захоплююся нею, але любов ця інша.

– Так і навіщо нам тоді влаштовувати весь цей цирк з переїздами? – з посмішкою запитала Світла. – Навіщо міняти квартири, коли на носі Новий рік?

– Так ти теж думала з’їжджати з квартири? – здивувався Коля.

– Так, були такі думки. Але тепер я розумію, що це нерозумно. Ми цілком можемо дружити. Тим більше ми сусіди. А хороших сусідів не скрізь зустрінеш. Наші діти ровесники, у них теж відразу можуть з’явитися друзі. Це ж круто!

– А що ми скажемо своїм партнерам? – змовницьки запитав Коля.

– Так просто скажемо, що вчилися в одному інституті на потоці. Ти юрист, я теж. Ось і все, що нас об’єднує. Спогади про викладачів, про здачі іспитів, про тусовки – не більше того. Однокурсники і все. І треба ж, виявилися сусідами.

Новий рік було вирішено зустрічати разом. Спочатку відзначили кожен у своїй квартирі, а потім об’єдналися, насолоджувалися тепер уже щирою дружбою, так раділи сімейному щастю один одного.