Чоловік покинув дружину, коли дізнався, що народилася трійня: вони зустрілися через 5 років

У своєму житті завжди слід чинити по совісті, щоб одного разу не довелося шкодувати про свої вчинки.  Подібна історія може статися де завгодно і з ким завгодно. А тому для когось вона, можливо, стане уроком.

Катерина жила в невеликому райцентрі разом з чоловіком. Зайвих грошей у сім’ї не було, і, коли жінка дізналася про те, що чекає малюка, на УЗД вона не пішла. Справи у Катерини йшли добре, тільки живіт ріс дуже швидко. А на восьмому місяці вона передчасно народила трьох дочок.

Дізнавшись новину, Катерина дуже зраділа, чого не можна було сказати про її чоловіка. Чоловік, як тільки довідався про народження трійні, відразу засумував. А в день, коли Михайло привіз дружину і дочок з пологового будинку, він відправився в магазин за памперсами, але додому вже не повернувся.

Катерина довго не могла повірити в те, що чоловік залишив її, намагалася телефонувати йому. Але Михайло не відповідав. Він навіть не прийшов на засідання суду, коли їх розводили.

5 років для Катерини пройшли не швидко. Їй доводилося піклуватися про трьох маляток. Допомогу надавали мама і сестра, у якої була трирічна дитина.

Через півроку жінка змогла влаштуватися на роботу. Тепер вона займалася будинком, дітьми, роботою, але завдяки мамі з усім впоралася. Навіть зуміла проявити себе і зробити кар’єру в компанії. А тому вирішила перебратися до столиці, де розташовувався головний офіс фірми. Це був шанс змінити життя, як своє, так і дівчаток.

У столиці компанія зняла Катерині квартиру, оплатила її оренду. Жінка отримала хорошу посаду. Мама також приїхала і раніше доглядала за дітьми. Все налагодилось.

Якось Катерина прямувала на зустріч і зіткнулася в діловому центрі з Михайлом. Чоловік сторопів: перед ним стояла гарна, добре одягнена, впевнена в собі жінка. Вона зовсім не була схожа на ту Катерину, від якої він втік п’ять років тому. Ще більшим шоком стало те, що вони разом брали участь в переговорах: вона як керівник проекту, він – помічник представника компанії.

А через два дні після цієї зустрічі Михайло впав перед Катериною на коліна, став просити вибачення і виправдовуватися, що просто злякався тоді. Жінка вислухала, потім сказала:

– Ти стоїш на колінах дві хвилини, а я таким чином принижувалася перед начальником два роки, коли просила відгули, тому що хворіли діти. Я працювала цілодобово, щоб прогодувати дочок, а ти просто злякався. Я змогла побудувати своє життя, і тобі в ньому немає місця. А діти виростуть і самі вирішать, чи варто їм спілкуватися з тобою чи ні.

Сказавши це, Катерина розвернулася і пішла геть, цокаючи підборами. Горда, струнка, незалежна. І тільки зараз Михайло зрозумів, що втратив. Але повернути час назад було неможливо