Мам, ви мене не шукайте, я знайшла свою любов! За дітьми приїду пізніше

– Ну чого ти розкисла, та будуть у нас ще діти! Давай, посміхнися! Нас чекає стільки хорошого. – підбадьорював чоловік Аліну, яка понуро пленталась позаду.

… Якось зовсім інакше Аліна уявляла собі життя в шлюбі. Вона мріяла про великий будинок і діточок, що бігають по кімнатах. І обов’язково собака. Величезна і біла. Ну який же будинок без собаки?

Однак у них поки нічого не було: ні дітей, ні собаки. Однак чоловік швидко просувався по кар’єрній драбині, а тому в свої тридцять з хвостиком вони вже могли дозволити собі не мало! Вони мали все, про що інші навіть не могли мріяти. Так, у Аліни було все, але тільки не те, про що вона мріяла! У неї не було головного – дитини!

Якщо вона починала розмовляти про малюка, то чоловік тільки віджартовувався або починав її вмовляти:

– Аліна, ну давай почекаємо, ну сама подумай навіщо нам зараз всі ці пелюшки-сорочечки, та ночі безсонні. Давай ще хоча б років п’ять для себе поживемо.

Вони вже не один раз відкладали на потім … Спочатку один раз, а потім і другий. Після другого разу, коли вона складала свої речі, її викликала до себе доктор і сказала, що вона повинна більш відповідально ставиться до власного здоров’я, так як наслідки можуть бути самими несприятливими і втретє може так ніколи і не наступити через ускладнення.

Час минав, а третій раз так і не наступав. Його не було ні через рік, ні через три. Після того, як Олексій дозрів до батьківства, Аліна вже не могла …

У той момент, коли подружжя зважилося на усиновлення, Аліні було тридцять сім, а Олексію – тридцять дев’ять. Вони вибрали собі новонародженого малюка. Біологічна мати дівчинки була ще зовсім юною для того, щоб пов’язувати себе дитиною.

Аліна з головою поринула в материнство. Вона подарувала дитині всю свою любов, вона дихала дитиною і не могла нею надихатися. Донечку назвали Алісою.

– Ти мій маленький скарб, моє чудо, – говорила донечці Аліна.

Аліса росла дуже розпещеною дитиною, що було абсолютно передбачуваним, так як мати завжди потурала всім її примхам. Чоловік на це не звертав уваги і був зайнятий роботою і зароблянням грошей. Коли Аліса пішла в садок, почалися перші проблеми …

Коли Аліна забирала дитину з дитячого саду вихователька поскаржилася, що та дуже погано себе веде і сьогодні вона плювала в няньку. Аліну так обурили слова виховательки, адже її янголятко на таке не здатне.

– Га, ну Аліса дійсно іноді сильно перегинає палицю, нам потрібно карати її частіше, – сказав чоловік.

– Та як же її карати, вона зовсім крихітна? – образилася Аліна на чоловіка.

Після того, як Аліса пішла в школу, проблеми почали рости разом з малятком. Якось вона вкрала у однокласниці записну книжку, але мати знову стала горою на захист доньки.

Дійшло до того, що Аліса змінила три школи: вона то билася, то крала, то прогулювала уроки. Якось, коли вона була в дев’ятому класі, її запитали, де вона була під час уроків на що вона спокійно відповіла:

– Гуляла …

Вона була настільки холоднокровною, що здавалося, що ніщо в світі не може вивести її зі стану рівноваги.

Після закінчення школи батьки ламали голову над тим, куди віддати вчитися янголятка, але янголятко вчинив по-своєму: він вирішив, що прийшов час вирушити заміж, так як перебував в цікавому положенні.

Молоді оселилися в квартирі, яку батьки купили улюбленому чаду заздалегідь. Потім Аліса народила донечку і Аліні довелося фактично перебратися до них жити, у дочки не було і натяку на материнський інстинкт.

Чоловік Аліси також швидко зник, як і з’явився, а молода мати оговтавшись після пологів взялася за старе і почала гуляти.

Будь-які розмови з донькою не приносили ніяких результатів, вона гуляла всі дні й ночі безперервно і не цікавилася своєю малою.

Уже через рік Аліса привела додому нового залицяльника і сказала, що це її остання і справжня любов і у неї скоро буде дитина.

Аліну ця новина привела у відчай. Вона вмовляла чоловіка поговорити з дочкою, але той лише безсило знизував плечима.

Цього разу у Аліси народився хлопчик, а другий чоловік зник з її життя ще раніше, ніж перший, а донька вже через кілька тижнів після пологів знову взялася за старе.

Аліні довелося тягнути на собі виховання онуків, дві квартири і чоловіка.

Якось прийшовши додому з дітьми після прогулянки мати знайшла в коридорі клаптик паперу, на якому було написано: «Мам, ви мене не шукайте, я знайшла свою любов! За дітьми приїду пізніше ».

Коли Олексій повернувся з роботи чоловік і жінка сильно посварилися, і чоловік сказав, що йому це вже все набридло, а тому він збирає речі і відправляється жити в готель.

У цей момент Аліна зрозуміла, що її світ звалився відразу і нічого вже не можна зробити або виправити. З цієї ситуації немає ніякого виходу, абсолютно ніякого …