Сусіди вважають, вода повинна належати всім, але за свердловину я чомусь один платив. Не знаю, як відвадити

Кажуть же розумні люди, вибирай не будинок, а сусідів. Але всіх подивитися неможливо, доводиться шукати компроміси. Розумні люди завжди зможуть і домовитися, і взаємовигідно співпрацювати.

Не знаю тільки, як з ідіотами спілкуватися. А як ще називати тих людей, що твоє майно вирішили оголосити спільною з ними власністю і викочують одну вимогу за іншою?

Городяни останнім часом часто перебираються в село. Втома від суєти, нездорова психологічна атмосфера, та просто здоров’я вже не витримує міського бруду і хімічного асортименту продуктових магазинів. Відвозять дітей до життя на свіжому повітрі, благо за міську квартиру в селі можна взяти пристойний будинок.

Але будинок-то може і хороший, а сусіди трапляються різні. Нам ось не пощастило.

Будинок ми купили відмінний, всі комунікації є, видно, що господар був турботливий і в ділянку вкладався. На ділянці – свердловина.

Сусіди цією свердловиною з дозволу колишнього господаря користувалися, він їм навіть трубу особисту вивів.

Ну і ми подумали, що нам, води людям шкода? Нехай беруть, звичайно.

В результаті сусіди забирали води, скільки ми самі не витрачали. Ми-то думали, їм поїсти та помитися, а вони цією чистою водою зі свердловини і город поливали, а що такого? Навіщо річкову тягати або дощову збирати?

За роботу, за знос ніхто ні грошей не запропонував, ні іншу дружню “компенсацію”.

І ось ми якось різко з дружиною зірвалися на похорон родича на тиждень, поїхали. За цей час наш насос згорів.

І сусіди, нітрохи не бентежачись, почали щодня дзвонити і просити якось вирішити проблему.

Ми їм пояснюємо, мовляв, недоречно ви тут зі своїм дзвінком, майте совість. Приїдемо – будемо думати. Ті знову дзвонять: грядки поливу вимагають, а вода не йде. Я скипів:

– Так замініть насос і далі поливайте!

– А з чого це ми будемо на чужій свердловині насос міняти? Раптом ви її потім закриєте від нас?

Звичайно, насос ми замінили після повернення, але сусідам запропонували розділити рахунок хоча б за електрику. Ті обурилися, почали по селу розповідати, які ми скнари і вимагачі. Мовляв, насос з них вимагали, тепер хочемо ще і рахунки на них повісити.

Подумали ми, та й закрили свердловину на замок. Не вводь в гріх, як то кажуть.