Самотність в 60 мені не подобається. Пояснюю чому

Не скажу, що я шкодую про те, що робота для мене все життя була на першому місці, але старість на самоті дуже сумно зустрічати, зараз вже пізно знайомитися з чоловіками і виходити заміж, тому я намагаюся змиритися з цим.

На самоті я зіткнулася з деякими труднощами.

По-перше, це побутове життя. Вся техніка недовговічна, ламається навіть нова, недавно пилосос перестав працювати, а вчора кран на кухні потік. Я розумію, що ці проблеми можуть вирішити фахівці вузького профілю за гроші, але моєї пенсії ледь вистачає на життя.

Самостійно ремонтувати сантехніку або техніку я не наважуся, нічого в цьому не розумію, хоч і знаю, що деякі жінки своїми силами все вирішують і у них чудово виходить. Був би у мене чоловік, він би на раз-два з ці розібрався!

По-друге, я стала сильно переживати з любого приводу, ця зайва недовірливість стала збільшуватися з віком. А ще я стала часто турбуватися про своє здоров’я, навіть без явних ознак, кажуть, що це пов’язано з тим, що я постійно працюю серед хворих.

Дійшло до того, що я стала підходити до колег і цікавитися своїм здоров’ям, розпитую все в подробицях і кілька разів на день. Я і сама перевіряю на роботі своє здоров’я досить часто, і не дай бог температура у мене буде більше 36,6, наведу паніку.

У магазинах мені теж стало важко, я постійно думаю про свій вибір, чи правильно я все роблю, чи потрібне воно мені це, буває, ходжу дві години, і йду з порожніми руками.

По-третє, я відчуваю гостру нестачу в спілкуванні. Мені хочеться розповісти про все, що я відчуваю, як пройшов мій день, які плани на найближче майбутнє і так далі. Вечорами стає особливо сумно і самотньо, хочеться притиснутися до чоловічого плеча, а його немає.

Не думайте, що у мене немає друзів, є, але у них свої сім’ї і турботи, вони не будуть вислуховувати мої переживання годинами.

Вільний час вдома я проводжу біля телевізора, веселі і цікаві передачі допомагають мені не піти в депресію, серіали дають відчуття турботи про героїв. Намагаюся в свої вихідні ходити на виставки або до друзів у гості, але в основному проводжу час на роботі, сподіваюся, мене не скоротять, я планую працювати до самої cмepтi.

Самотність в 60 років мені не дуже подобається, не такою я бачила свою старість. Якби можна було щось змінити, то я більше б приділяла час чоловікам. Хто знає, може бути, зараз зустрічала старість з чоловіком.

Мені доводиться в усьому розраховувати тільки на себе, я намагаюся не впадати в зневіру, і не скаржуся оточуючим на життя. Намагаюся займатися собою, не розкисати в важкі часи, придумую всякі заняття, наприклад, в’язання, малювання або плавання.