Це не ти взяв розлучену з причепом. Це ми тебе в сім’ю впустили
Настя з першим чоловіком вхопила по повній. Він захоплювався aлкoгoлeм. Напивався, лаявся, накидався на дружину з кулаками.
Вона пам’ятала: в горі і в радості. Трималася, поки чоловік, втративши контроль, не жбурнув об стіну дочку.
Забулося все хороше. Настя дочекалася, поки засне, покидала в пакет документи і якісь речі, прожогом побігла вниз з дитиною на руках.
Пару днів перекантувалася у подруги, потім зняла недорогу кімнату в бабульки. Порозумілися на подив.
На роботі вимолила перевід в іншу філію, щоб чоловік не знав, не приходив. Дитину теж вдалося перевести в інший садок, підвернувся вдалий обмін.
Життя молодої жінки налагоджувалося. Дочка була міцною дитиною, інфекції чіпляла рідко. Тому Настя працювала спокійно. Бабуся, у якої вони жили, любила Сашку, як рідну внучку, постійно нагадувала:
– Якщо що – я посиджу. Скучила за дітками, своїх онуків рідко бачу, далеко живуть.
Настя тільки видихнула, розправила плечі – і не хотіла нічого змінювати. Відкладала гроші на майбутню іпотеку, пригощала господиню свіжою випічкою, поралася з донькою. Та повеселішала, перестала ховатися і лякатися, в загальному, життя налагодилося.
А потім до господині приїхав племінник, Олежко. Подивився на Настю, поговорив з тіткою – і оселився в третій кімнаті. Туманно сказав: поки тут побуду.
Настя стикалася з ним вранці і ввечері, але хлопець її НЕ дратував. Порався по господарству, в квартирі давно накопичилося чоловічої роботи.
До приходу Насті завжди готував чай або какао, знав про звичку купити випічки по дорозі додому. І втирався в її життя все більше. Бабуся тільки кивала: хлопець був хорошим. Вона і не мріяла, що буде жити поруч, але ось, тепер і вона не одна. І Настінька, яку господиня вже полюбила всім серцем, почала оживати.
Те плаття одягне замість джинсів, то зачіску нову спробує … бабуля бачила, до чого все йде.
Ситуація склалася прямо цукрова, задоволені були всі. І бабуся, що знайшла в особі Насті вдячну турботливу внучку. І Олег краще Насті дівчат не зустрічав. Навіть маленька Сашка тяглася до чоловіка, як до рідного тата не тяглася.
Але через рік загострення пристрастей стих, почалася рутина. Настя замислювалася, чи не натякнути на весілля, не народити чи Сашці братика, з таким тягнути не варто.
Але Олег раптово знітився:
– Я ще з батьками не говорив, розумієш, вони можуть бути проти, що я з причепом тебе беру …
– Ти береш? – здивувалася Настя. – Ні, друже. Це ми тебе в сім’ю брали. У тебе ж ні дитини, ні кошеня, а вже за тридцять. А тут дочка готова, ласкава. У твоєї біологічної дитини майбутнього – готова сестра, нянька. Яка буде його любити все життя, навіть коли ми пoмpeмo … Але якщо батьки проти, хто я, щоб йти наперекір?
На наступний день Настя тихенько зібрала речі і з’їхала до подруги. Олег моментально зрозумів, що втратив, та ще й бабуся пояснила зі сковорідкою в руці. Він обов’язково поверне Настю, але це вже інша історія.