– І не сиди з кислим видом, посміхайся, зображуй радість, зрозуміло? – сказав чоловік

З Ніною ми дружимо ще зі школи. Трохи розбіглися в різні боки, коли вчилися в інститутах, але потім знову знайшли одне одного, і постійно спілкуємося. Якщо в якийсь день ми не зідзвонювалися, то на наступний у нас завжди був «великий» обмін новинами.

До недавнього часу я вважала, що вони з Василем живуть душа в душу, і у них просто ідеальна сім’я. Навіть трохи заздрила подрузі, що у неї такий уважний і люблячий чоловік. Вони завжди дивилися один на іншого такими закоханими очима, що виникало бажання негайно залишити їх наодинці.

Свій тридцятип’ятирічний ювілей Ніна вирішила відсвяткувати в кафе. Ми з чоловіком теж були запрошені. Все як завжди – подарунки, тости, музика, хіба що іменинниця була трохи напруженою …

У якийсь момент Ніна і Василь відійшли до барної стійки, і досить довго про щось говорили. Я вирішила їх поквапити в компанію, але коли підійшла, почула роздратований голос чоловіка подруги:

– І не сиди з кислим видом, посміхайся, зображуй радість, зрозуміло?

І у відповідь якийсь розгублений голос Ніни:

– Добре-добре…

Я потихеньку розвернулася на своє місце, і залишок вечора провела в роздумах.

Вранці наступного дня зателефонувала Ніні і сказала, що заскочу до неї на чашечку кави. Несподівано подруга досить категорично відповіла, що аж ніяк не може мене прийняти, так як прихворіла. Я ще пожартувала, що можу баночку пивкa привезти, але Ніна не була налаштована на гумор.

Все з’ясувалося через тиждень. Ми зустрілися в кафе. Подружка була в сонцезахисних окулярах, і я здогадалася, що під склом, швидше за все, ховаються «сліди спілкування».

Ніна мені зізналася, що її благовірний, коли вип’є, абсолютно не може тримати себе в руках. Тому і святкувати вирішила в кафе. Поки були гості, чоловік ще якось стримувався, але, коли переступили поріг будинку, іменини закінчилися скандалом і рyкoпpиклaдcтвoм.

Виявляється, це далеко не перший випадок. Розлучатися Ніна не думає, у них ростуть двоє дітей, та й, коли твepeзий, то Василь турботливий чоловік і батько.

Така ось історія. Дійсно, чужа сім’я – темний ліс, ніколи не підозрювала, що за їх публічними люб’язностями можуть ховатися такі проблеми.