У свої сорок мій син був одружений два рази і жодна з трьох невісток мені не подобалася

«Я прочитала у вас тут багато життєвих історій, а тепер вирішила написати і свою. Моя розповідь – це більше попередження про те, що батькам не слід вирішувати за дітей з ким їм жити.

Я пенсіонерка. Онуки в мене є і немає одночасно. А якщо сказати точніше, то вони є, проте моя дочка відмовляється зі мною спілкуватися вже більше двадцяти трьох років, так як коли вона зібралася заміж, то я була проти того, щоб вона пов’язувала своє життя з тим йoлoпoм.

Незважаючи на те, що я була проти її шлюбу дочка все ж сказала, що я їй не указ і вона все одно вийде за цього хлопця заміж. Мене на її весіллі не було, та й сина не пустила в знак протесту. З того дня вона перестала зі мною спілкуватися. Дочка живе далеко від мене і спілкується тільки зі своєю хрещеною. Після нашої сварки вона відвідувати мене категорично відмовляється.

Чесно кажучи, навіть не дивлячись на те, що я з донькою не спілкуюся я за неї рада. Крім доньки у мене ще є син, який cтpaждaє на aлкoгoлiзм. У тому, що він такий винна я одна.

Моєму синові нещодавно виповнилося сорок років. Він був двічі одружений і жодна з його дружин мені не подобалася.

Його перша дружина, Ніна, як я вважаю окрутила мого хлопчика. Йому тоді було двадцять один. Він в той час ще навчався в інституті. Мій син був завжди простим, наївним і дуже довірливим хлопчиком.

Ніна була старша від сина практично на три роки, вона була нахабною сільською дівкою. Вони тоді з нею в одній компанії гуляли. Ця дівка просто закрутила синові голову. Весілля вони не гуляли. Просто пішли і тихо розписалися, після чого він притягнув її в мою квартиру.

Я була незадоволена рішенням сина і він, щоб уникнути скандалів, пішов з коханою жити в гуртожиток.

Мені б крапельку розуму, але я не підтримала молодих, а, навпаки, постійно зіштовхувала їх лобами.

Я з невістки тоді стільки крові випила навіть згадувати страшно. Зараз про одне тільки Бога прошу, щоб простив мені всі мої витівки. Я все-таки домоглася свого, і мій син після розлучення знову повернувся жити додому.

Після закінчення інституту він влаштувався на роботу і там познайомився з милою і добре вихованою дівчиною, яку звали Віра. Дівчина була відмінною господинею, до того ж вона була домосідкою, до сина добре ставилася, але у неї був один недолік – вона була занадто релігійною на мій погляд.

Про те, що вона занадто віруюча, я дізналася тільки після того, як син повідомив, що вони хочуть обвінчатися. Мені тоді ця ідея сильно не сподобалася, і я була категорично проти такого рішення, адже я все своє життя була в партії, а тут син додому якусь черницю притягнув. Мені довелося сильно постаратися, що врятувати синочка з цієї павутини.

Коли синові виповнилося тридцять три роки, він ще жив зі мною в одній квартирі і у нього було два розлучення за плечима, відмінна робота і червоний диплом, який підтверджує його вищу освіту.

Якось він мені сказав, що планує отримати другу вищу освіту, а тому збирається вступити на заочне відділення. Ця новина мене сильно порадувала.

Під час навчання на другому курсі ВНЗ син закохався в дівчину, яку звали Вікою, але вона була сирота. Однак, така невістка не входила в мої плани.

Мене не вражало те, що все своє добро, яке я заробила, займаючи керівні посади, я тепер повинна передати сиpoтi. Однак я розуміла, що молодому організму сина необхідна жінка, а тому я дозволила їм пожити якийсь час разом.

Після того, як синові виповнилося тридцять вісім я йому порадила йому серйозно задуматися про шлюб і знайти пристойну дівчину. Я вже встигла запримітити гідну кандидатуру на роль дружини для сина.

Вже через тиждень синок повернувся до мене, прийшов він тоді не один, а з двома пляшками горілки. Він тоді сказав, що у нього починається нове життя … І почалася!

Тепер мого сина не інакше як професійним aлкoгoлiкoм і не назвеш, так як він заливається ним щодня. Якщо я йому не даю грошей, то він просить їх у перехожих. Кожен день він приповзає додому в ycтiлкy п’янuй.

Я в тому, що з сином сталося, сама винна. Та й він, якщо чесно, то постійно дорікає мене тим, що я загубила його життя.

У моєї першої невістки, Ніни, відмінна сім’я, зараз вона зі своїм новим чоловіком виховує двох чудових малюків.

Віра, моя друга невістка, також вийшла заміж і недавно народила дитинку. Вона співає в хорі в храмі куди я ходжу, я іноді з нею зустрічаюся, вона навіть вітається зі мною.

Я не раз ходила до своєї третьої невістки і просила у неї вибачення, але вона навіть розмовляти зі мною не хоче.

Тепер мій син щодня повертається додому зі словами: «Ну, мати, зустрічай своє горе, коли сама не допустила його щастя!»